Пізнавальне

Регіони активно позбуваються символів радянської епохи: демонтують пам'ятники, змінюють назви вулиць і торгових центрів, та навіть переробляють Леніна на Шевченка! Газета "Сегодня" з'ясувала, як у країні йде декомунізація, закон про яку президент підписав півтора місяця тому.

Зараз міські ради складають списки пам'яток, які необхідно зносити, а також вулиць, районів, котрим потрібні нові імена. Якщо місцеві ради не запропонують нові назви до 22 листопада, за них це зробить ВР.

За словами секретаря комісії з питань топоніміки при Харківській міськраді Олексія Хорошковатого, в першій столиці активно проводиться інвентаризація об'єктів, які підпадають під декомунізацію.

"У нас є список зі 163 вулиць, які однозначно потрібно перейменувати, і ще 77, які викликають сумніви, наприклад, вулиця Конєва та маршала Малиновського. Коли перелік складуть, за нього проголосують депутати. Кілька районів точно підпадають під закон: Ленінський, Орджонікідзевський, Фрунзенський, Дзержинський. Але з питань перейменування районів потрібно буде проводити громадські слухання", - пояснив Хорошковатий.

Зі знесенням пам'ятників СРСР у Харкові процедура складніша. "Необхідно знайти балансоутримувача кожного пам'ятника, адже у комунальній власності міста їх одиниці, а на території підприємств, наприклад, залізниці - більше", - резюмував Хорошковатий.

Дехто "включилися" в процес швидше. Так, у Костянтинівці Донецької області з центрального міського скверу 3 липня за яких 20 хвилин зник пам'ятник Леніну. "Пам'ятник було знесено за рішенням місцевих депутатів. Проголосували одностайно, навіть комуністи", - розповіли в прес-службі Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Так само спокійно "пішов" пам'ятник Іллічу в Слов'янську. "Зрізали дуже культурно удосвіта активісти "Правого сектору", - розповідає місцева мешканка Ганна Главатських. - Бійок не було. Зараз у місті працюють краєзнавці, які думають над тим, щоб повернути місту назви вулиць, які були до революції".

Не скрізь із пам'ятками СРСР борються радикально. У Новоайдарському районі солдати АТО вирішили не зносити пам'ятник Іллічу, а просто змінити його зовнішній вигляд. Вуса, вишиванка і смушева шапка перетворили Леніна... на Кобзаря.

Крім того, під дію закону підпадають і назви міст. Експерти порахували: це більш як 870 населених пунктів, з них - 80 міст. Очільник Донеччини Павло Жебрівський навіть оголосив конкурс на найкраще "ім'я" для міста Дзержинськ. "З власного фонду готовий виділити 10 тис. грн переможцю, який запропонує місту найкращу нову назву", - зазначив губернатор.

До процесу почала підключатися і столиця. Наприклад, один з ТРЦ провів на своєму сайті онлайн-голосування й обрав нову назву: "Більшовик" замінили "Космополітом".

За словами експерта Інституту національної пам'яті Сергія Громенка, найбільше символів СРСР залишилося на сході і півдні країни. "Але деякі пам'ятники мають художню цінність й охороняються окремо. Ба більше, символіка не може бути демонтована з пам'яток, які присвячені Другій світовій", - зазначив Громенко.

Жителі окупованих міст, ясна річ, з радянським минулим ще не прощаються. "Ми помітили, що там, де пропадають пам'ятники Леніну, зникають і терористи. Так було в Харкові, Одесі, - розповів донеччанин Андрій. - Я зовсім не проти знести Леніна на головній площі міста".

Деякі донеччани хотіли б прибрати і пам'ятник Дзержинському. "У центрі міста стоїть бронзовий бюст, а через дорогу від нього - консерваторія, на якій висить табличка, яка нагадує, що в цій будівлі були закатовані органами НКВС, КДБ десятки тисяч людей. Це нормально?" - риторично питає донеччанка Поліна.

Експерти створили мапу декомунізації України

Спеціалісти інформаційно-аналітичного центру "Info-Light", на основі даних моніторингу Українського інституту національної пам’яті, створили інтерактивну мапу з 877 українських населених пунктів, які мають перейменувати до 21 листопада, передає "Українська правда. Життя".

"Інтерактивна карта забезпечує масштабування, розміщення великих масивів даних з відповідними підписами за якісними характеристиками, постійне оновлення, функціональну надбудову та точну прив’язку населених пунктів відповідно до їхнього географічного розташування", - пояснює Назарій Поліщук, голова інформаційно-аналітичного центру "Info-Light".

Завдяки мапі можна буде ознайомитись, яке конкретне село чи місто потребує зміни чи повернення історичної назви у певній області чи районі. На неї нанесли 28 міст, 48 містечок, 801 селище і село. Дані будуть оновлювати.

Області на карті позначені різними кольорами, залежно від кількості населених пунктів, котрі треба перейменувати. Найбільше таких у Донецькій (10 міст, 11 містечок, 16 селищ, 62 села), Дніпропетровській (3 міста, 3 містечка, 7 селищ, 71 село) та Харківській областях (2 містечка, 25 селищ, 70 сіл), від 75 - 100 міст і сіл. Найменше - у Західній Україні, від 1 - 10.

Лише в Івано-Франківській області немає населених пунктів із радянськими назвами. Загалом в Україні чекають свого перейменування 3% міст і сіл.

Нагадаємо, 21 травня набули чинності декомунізаційні закони. Відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" в Україні також перейменують два обласних центри: Кіровоград і Дніпропетровськ.

Назва міста Кіровоград походить від псевдоніма секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова (справжнє прізвище Костріков), який, до речі, ніколи не був у цьому місті. Дніпропетровськ названо на честь одного з найвищих керівників радянської України Григорія Петровського. Назви обох міст несуть у собі символіку комуністичного режиму і, згідно із законом, мають бути змінені.

До назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменувань, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

Рішення громади мають прийняти до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року. Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України ухвалить рішення про перейменування.