Пізнавальне

Українські медійні й правозахисні організації звернулися до Верховної Ради України, її спікера Руслана Стефанчука, народних депутатів й українського суспільства із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу України «в редакції, яка створює системні загрози для свободи слова, журналістських розслідувань, відкритості публічної інформації і права громадян знати правду».

Звернення оприлюднили в День журналіста, який 6 червня відзначають в Україні.

«Низка положень проєкту нового Цивільного кодексу може створити небезпечний «охолоджувальний ефект». Редакції, журналісти, розслідувачі, OSINT-аналітики, громадські активісти й викривачі почнуть уникати суспільно важливих тем не через відсутність доказів, а через ризик юридичного переслідування», – йдеться в заяві, яку цитує «Детектор Медіа».

Скандал навколо нового Цивільного кодексу: що не так із законопроєктом 15150?

Автори звернення зазначають, що зокрема, занепокоєння викликають норми, які можуть:

    обмежити журналістські розслідування через надмірно широке «право на відповідь», навіть коли оприлюднена інформація є достовірною;
    створити ризик позовів за матеріали про підозрюваних у корупції чи інших правопорушеннях через нечітке формулювання про презумпцію невинуватості;
    послабити захист викривачів, які добросовісно повідомляють про можливі корупційні дії;
    дозволити публічним особам вимагати видалення архівних матеріалів через розмите «право на забуття»;
    надати юридичним особам надмірні права на «цифрову приватність», що може ускладнити використання відкритих даних, OSINT-інструментів і перевірку компаній, пов’язаних із корупційними, санкційними або російськими ризиками;
    обмежити публікацію суспільно важливого листування юридичних осіб, навіть якщо воно свідчить про зловживання;
    поставити під загрозу приховану фіксацію в журналістських розслідуваннях;
    створити можливість превентивної судової заборони матеріалів ще до їх публікації.

«Я б не драматизував». Спікер парламенту Стефанчук відреагував на критику проєкту Цивільного кодексу

Автори звернення закликали парламент забезпечити «повноцінне, відкрите й інклюзивне» доопрацювання проєкту нового Цивільного кодексу із залученням медійних організацій, правозахисників, журналістів-розслідувачів, експертів із доступу до інформації, цифрових прав й антикорупційної політики.

Проєкт нового Цивільного кодексу України ухвалений парламентом 28 квітня у першому читанні. 19 травня завершився термін подання поправок до законопроєкту, одним із авторів якого є Руслан Стефанчук. Ще на етапі розробки кодекс викликав численні дискусії й зібрав сотні сторінок критичних зауважень. Застереження висловлювали і європейські партнери України.

Юристи, правозахисні організації й профільні експерти подали сотні сторінок пропозицій щодо змін до документа. Офіційно подати їх до другого читання можуть лише народні депутати – у формі правок. Частина парламентарів погодилася внести пропозиції правозахисників від свого імені.

У Києві протестували через новий Цивільний кодекс: що обурило людей

Вже після 19 травня поправки почав розглядати профільний комітет Верховної Ради, який і вирішуватиме, які з них підтримати, а які – відхилити. Після цього законопроєкт винесуть до сесійної зали на друге читання.

Крім застережень щодо впливу проєкту нового Цивільного кодексу на свободу слова й роботу журналістів, зауваження в публічному просторі викликають норми, які стосуються розлучень, репродуктивних прав і визначення сім’ї.

Однією з найбільш дискусійних новацій проєкту стала так звана «доброзвичайність» – термін, який автори пропонують застосовувати до широкого кола цивільних відносин: від укладання договорів до сімейних спорів і захисту честі та гідності. У тексті кодексу це поняття визначається як сукупність моральних норм, етичних стандартів і загальноприйнятих уявлень. Водночас чіткого юридичного наповнення воно не має.

У відповіді на запитання Радіо Свобода про те, чи планують автори відмовитися від цього поняття через хвилю критики, Руслан Стефанчук заявив, що вважає сам термін необхідним і таким, що має європейське підґрунтя. Втім, голова Верховної Ради також визнав, що нині депутати радяться, чи не потрібно додатково уточнити межі застосування цього поняття. Зокрема – прямо прописати, що «доброзвичайність» не може бути підставою для дискримінації, втручання у приватне життя чи нав’язування певної моделі поведінки.

Автори законопроєкту неодноразово заявляли, що їхня мета – впорядкувати сімейні відносини й усунути прогалини чинного законодавства. На думку критиків, норми формують тенденцію до більш консервативного й обмежувального підходу в регулюванні приватного життя.

Чинний Цивільний кодекс України був ухвалений у 2003 році. Попри численні зміни, правозахисники і юристи неодноразово називали його застарілим.