Пізнавальне

 Експерт пояснив, як дешева робоча сила може зруйнувати економіку країни

    Польський іспит на дешеву робочу силу: уроки для Єгипту
    Іспанія та Єгипет: між експортуванням і викликами майбутнього
    Інновації та цифровізація як відповідь на виклики

Експорт фруктів та овочів з Єгипту демонструє стрімке зростання, і країна входить до числа світових лідерів за темпами експорту свіжої й замороженої продукції. Проте цей успіх приховує системні ризики, притаманні моделям, що ґрунтуються на дешевій робочій силі. Досвід Китаю, Польщі та Іспанії доводить: орієнтація на низькі витрати праці може призвести до втрати конкурентоспроможності та глибокої кризи в аграрному секторі.

Про це розповідає AgroWeek

Польський іспит на дешеву робочу силу: уроки для Єгипту

Польща в 1990-х – на початку 2000-х років створила потужний садівничий сектор, спираючись на масову дешеву працю у сільській місцевості. Ягоди, яблука, овочі та гриби збиралися вручну, а інвестиції в техніку відкладалися. Однак із вступом до ЄС у 2004 році ситуація різко змінилася: близько 2 мільйонів поляків виїхали на Захід, а локальні фермери почали залучати працівників з України. Протягом 2013–2020 років українці отримали понад 93% усіх дозволів на сезонну роботу в польському агросекторі.

Зі зростанням економіки Польщі та відкриттям нових можливостей для українських працівників, витрати на оплату праці невпинно зростали, а ціни на продукцію падали через посилення конкуренції з боку України. Багато польських виробників, які не модернізували виробництво, не витримали конкуренції. До 2024 року Польща зіткнулася з великим дефіцитом у торгівлі свіжою плодоовочевою продукцією, а імпорт фруктів та овочів почав зростати рекордними темпами. Яскравий приклад: нині 80% замороженої полуниці Польща імпортує з Єгипту, а у світовому експорті замороженої малини поступилася Україні.

    “Польща не втратила свою здатність вирощувати фрукти. Вона втратила здатність вирощувати їх прибутково, коли робоча сила перестала бути дешевою”.

Іспанія та Єгипет: між експортуванням і викликами майбутнього

Іспанія залишається найбільшим експортером свіжої плодоовочевої продукції серед усіх країн, у 2024 році експортувавши 12,3 мільйона тонн на суму 17,7 мільярда євро. Водночас модель виробництва стає дедалі вразливішою: ягоди у провінції Уельва збирає близько 100 тисяч сезонних працівників, до 40% з яких не мають офіційних документів. Зростання витрат на працю, суворіші стандарти та кліматичні ризики підривають стабільність бізнесу. Іспанія змушена нарощувати імпорт, зокрема й для реекспорту, а поставки фруктів та овочів із країн, що розвиваються, зросли на 55% за період 2019–2023 років. Наприклад, у 2023 році імпорт апельсинів з Єгипту склав майже половину від загального обсягу імпорту апельсинів з-за меж ЄС.

Єгипет наразі успішно завойовує ті сегменти ринку, які втрачають Польща та Іспанія, однак країна стикається з тими ж ризиками, що й її попередники. Молодь у сільських районах дедалі менше схильна працювати в агросекторі, віддаючи перевагу гнучким і дистанційним формам зайнятості. Великі європейські імпортери вже шукають постачальників, які забезпечують ресурсоефективність, дотримуються екологічних стандартів та мають цифрову документацію виробничих процесів. Марокко вже впроваджує нові стандарти сталого виробництва, а Єгипту ще належить пройти цей шлях.

Окрім того, постачання за наднизькими цінами формує низьку маржу та обмежену можливість для реінвестування в технології й модернізацію. Якщо ставка на дешеву робочу силу залишиться домінуючою стратегією, Єгипет ризикує повторити шлях Польщі та Іспанії.

Інновації та цифровізація як відповідь на виклики

В умовах обмежених водних ресурсів та підвищення вимог до екологічності виробництва, ефективне використання води стає ключовою перевагою для аграріїв. Підповерхневе краплинне зрошення (SDI) дозволяє зменшити споживання води на 30–60%, підвищити врожайність та якість продукції, знизити витрати на добрива й засоби захисту рослин, а також автоматизувати виробничі процеси. Саме SDI може стати стратегічною відповіддю на майбутні виклики для Єгипту.

Інвестування у цифровізацію виробництва — датчики, метеостанції, автоматизоване пакування, системи простежуваності продукції — також критично важливі. За досвідом Молдови та України, використання метеостанцій допомагає зменшити обсяги хімікатів на 30–50%, що позитивно впливає на ціни та конкурентоспроможність продукції. Поступова автоматизація та впровадження світових практик підготують сектор до неминучих змін на ринку праці.

Зараз Єгипет має унікальний шанс використати експортний бум для переходу до ресурсоефективного, високопродуктивного та цифровізованого садівництва. Такий крок дозволить до 2030 року стати провідним постачальником якісних фруктів з низьким вмістом залишків і мінімальним водним слідом для європейського ринку. Проте зволікання із впровадженням змін може призвести до втрати нинішньої переваги на користь інших країн, які адаптуються до нових вимог швидше.