Пізнавальне

 Китай не зацікавлений у застосуванні росією ядерної зброї проти України і дав зрозуміти, що не дозволить москві перейти цю межу. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, розповідаючи про свою особисту розмову з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї. На думку фінського президента, позиція Пекіна сьогодні є одним із найсерйозніших факторів стримування кремля від ядерної ескалації.

Стубб зробив цю заяву в інтерв’ю німецькому Bild, оприлюдненому наприкінці серпня. Він не лише оцінив ризик використання ядерної зброї, а й висловився про можливість російського нападу на НАТО та подальші кроки кремля у війні проти України.

За словами президента Фінляндії, питання потенційного застосування ядерної зброї він безпосередньо порушив під час літнього візиту глави китайської дипломатії до Фінляндії. Ван Ї справді відвідував країну 5 липня 2026 року та зустрічався зі Стуббом. Офіційно серед тем переговорів називали війну росії проти України, європейську безпеку та міжнародні питання.

Стубб розповів, що під час тієї розмови запитав китайського міністра про можливість застосування росією ядерної зброї проти України.

За його словами, відповідь була однозначною: «Ми ніколи не дозволимо, щоб це сталося».

Фінський президент назвав таку позицію Пекіна «досить ефективним фактором стримування».

Ця заява має особливе значення через відносини Китаю та росії. Пекін залишається одним із найважливіших партнерів москви, а росія після початку повномасштабної війни дедалі більше залежить від китайської економіки, торгівлі та політичної підтримки.

Саме тому відверта незгода Китаю з можливим застосуванням ядерної зброї могла б мати для кремля значно більшу вагу, ніж чергове попередження з боку західних держав.

Водночас слова Стубба не означають, що Пекін має юридичний або фізичний механізм, який автоматично здатен «заборонити» москві ядерний удар. Йдеться насамперед про політичний вплив та потенційні наслідки для російсько-китайських відносин.

Саме тому коректніше говорити не про формальну «гарантію» Китаю, а про те, що китайське керівництво, за словами Стубба, чітко виступає проти такого сценарію.

Фінський президент також вважає, що росія свідомо використовує ядерну тему як інструмент психологічного тиску на Європу.

На його думку, москва хоче змусити європейські суспільства постійно обговорювати найгірші сценарії: чи застосує кремль ядерну зброю, чи піде на новий виток ескалації, чи наважиться атакувати одну з країн НАТО.

Стубб розглядає це як частину російської інформаційної стратегії — підтримувати у Європі постійний страх і таким чином послаблювати готовність західних країн підтримувати Україну.

Водночас сам президент Фінляндії оцінює можливості росії для подальшої військової ескалації як досить обмежені.

Він не бачить реалістичного сценарію, за якого москва найближчим часом розпочне повномасштабний напад на одну з країн НАТО. Стубб пояснює це як військовими втратами росії в Україні, так і колосальною різницею у потенціалі між рф та Північноатлантичним альянсом.

Президент Фінляндії підкреслив, що НАТО має значну перевагу над росією у звичайних озброєннях, ракетних спроможностях та ядерному стримуванні. Крім того, за його словами, він спирається на розвідувальну інформацію, яка не дає підстав очікувати прямого нападу рф на Альянс найближчим часом.

Це помітно відрізняється від більш тривожних прогнозів, які звучали в Німеччині та інших країнах Європи.

Наприклад, генеральний інспектор Бундесверу Карстен Бройер припускав, що росія приблизно до 2029 року може відновити спроможності для масштабної військової операції проти НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте раніше також попереджав про необхідність готуватися до потенційної російської загрози протягом найближчих років.

Стубб із цими оцінками не погоджується. Він заявив, що не бачить конкретних фактів, які підтверджували б сценарій російського нападу на НАТО вже до 2029 року.

При цьому президент Фінляндії не пропонує Європі розслаблятися. Навпаки, він наголошує, що західні країни повинні готуватися до найгірших сценаріїв саме для того, щоб вони не стали реальністю.

Найімовірнішим способом ескалації з боку кремля Стубб назвав зовсім не ядерну зброю і не напад на НАТО, а нову хвилю мобілізації в росії.

За його оцінкою, вона може відбутися вже восени.

Стубб звернув увагу на зміни російського законодавства, зокрема заходи, які можуть ускладнювати виїзд громадян і обмежувати свободу пересування. На його думку, такі рішення можуть бути частиною підготовки влади до нового масштабного набору людей до армії.

Він також навів свою оцінку російських втрат і поповнення армії. За словами Стубба, російські війська щомісяця втрачають близько 30–35 тисяч військовослужбовців, тоді як рекрутувати вдається приблизно 27 тисяч.

Якщо ці темпи зберігатимуться, москві буде дедалі складніше підтримувати нинішню інтенсивність бойових дій без додаткового набору людей.

Ці припущення збігаються з недавніми заявами українського керівництва.

23 серпня Володимир Зеленський заявив, що росія, за українськими даними, готується після вересневих виборів мобілізувати ще близько 300 тисяч людей. Президент України також говорив про плани кремля надалі збільшувати чисельність російської армії. москва офіційно заперечує підготовку нової масштабної мобілізації.

Прессекретар кремля дмитро пєсков 25 серпня назвав повідомлення про можливу мобілізацію інформаційними вкидами української сторони. Однак Стубб вважає, що економіка втрат сама підштовхує москву до такого рішення.

При цьому нова мобілізація, на його думку, може мати серйозні внутрішньополітичні наслідки для росії.

Це добре видно на прикладі осені 2022 року, коли після оголошення «часткової мобілізації» сотні тисяч росіян залишили країну або намагалися уникнути призову.

Саме тому кремль протягом наступних років робив ставку переважно на контрактників, високі одноразові виплати та набір людей у регіонах, намагаючись уникати нового масштабного примусового призову.

Однак, якщо оцінка Стубба правильна, ця модель може дедалі гірше компенсувати втрати російської армії.

Показово, що його заява пролунала на тлі нового загострення ядерної теми навколо війни.

російські чиновники протягом останніх років неодноразово погрожували Заходу ядерною ескалацією, а москва змінила власну ядерну доктрину, розширивши перелік умов, за яких теоретично допускається застосування такого озброєння.

Водночас Китай послідовно публічно наголошував на необхідності уникнення ядерної ескалації. Саме позиція Пекіна є особливо важливою через те, що Китай — постійний член Ради Безпеки ООН, ядерна держава та ключовий міжнародний партнер росії.

Стубб фактично стверджує, що за публічною китайською риторикою існує й значно пряміший сигнал москві: застосування ядерної зброї проти України для Пекіна є неприйнятним.

Втім, перевірити точний зміст закритих переговорів Ван Ї та Стубба незалежно неможливо. Китайське МЗС у своєму офіційному повідомленні про зустріч 5 липня не наводило цієї конкретної репліки. Воно лише підтвердило сам факт переговорів та обговорення міжнародної безпеки. Тому слова про «ми ніколи цього не дозволимо» наразі відомі саме з переказу фінського президента.

У підсумку Стубб малює сценарій, у якому ядерна ескалація залишається малоймовірною не тільки через західне стримування, а й через позицію Китаю. Натомість значно реальнішим він вважає інший крок кремля — нову мобілізацію, необхідну для компенсації великих втрат і продовження війни на нинішньому рівні.

І якщо прогноз президента Фінляндії справдиться, саме осінь 2026 року може показати, наскільки далеко москва готова піти не у ядерній, а у людській ескалації війни.