Пізнавальне

Історія знає не один випадок, коли певні життєві ситуації перетворювали буденних людей на творчих людей, що створюють шедеври. Вчені змогли розгадати причину таких змін і зміни, що стоять за ними, в нашому мозку.

Людський мозок залишається однією з найбільших наукових загадок, а творчість — однією з найзагадковіших його функцій. Хоча попередні дослідження припускали, що різні види творчого мислення задіюють окремі ділянки мозку, нові дані спростовують цю точку зору. Група дослідників виявила єдину схему, що відповідає за творче мислення, і припустила, що різні творчі завдання, від малювання до написання музики, активують взаємопов'язані нейронні шляхи, пише Brigham and Women's Hospital.

Дослідження, опубліковане в журналі JAMA Network Open, було проведене під керівництвом Джуліана Кутше, магістра медицини, під час його стажування в Центрі терапії мозкових контурів при лікарні Брігама і жінок. Дослідження проводилося у співпраці з експертами з Бостонської дитячої лікарні, Університетського коледжу Лондона та Інституту Макса Планка з вивчення когнітивних функцій і мозку людини.

Проаналізувавши дані функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) 857 учасників 36 досліджень, команда визначила ділянки мозку, які постійно активізуються під час виконання творчих завдань. Потім вони вивчили випадки людей, у яких спостерігалися зміни у творчих здібностях через неврологічні захворювання, і зіставили ці зміни з виявленою схемою.

Ключовим результатом дослідження стало те, що ділянки мозку, пов'язані з творчістю, були негативно пов'язані з правим лобовим полюсом — ділянкою, пов'язаною із самоконтролем і мисленням, заснованим на правилах. Доктор Ісайя Клетеник, співавтор дослідження і невролог із Центру терапії мозкових ланцюгів, зазначив, що це підтверджує ідею про те, що придушення самоцензури відіграє найважливішу роль у творчому самовираженні.

Зниження активності в цій частині мозку може дозволити більш вільні асоціації та пошук нетрадиційних ідей, пояснюючи, чому деякі люди з неврологічними захворюваннями відчувають раптовий сплеск креативності. Доктор Майкл Д. Фокс, директор Центру терапії мозкових контурів і один з авторів дослідження, наголосив, що креативність не походить з однієї ділянки мозку, а скоріше слідує за певними нейронними шляхами.

Результати дослідження узгоджуються з попередніми науковими роботами, які показали, що творчість ґрунтується на складних, але міцних взаємодіях між різними областями мозку. Крім того, воно дало змогу вченим нарешті зрозуміти, чому деякі нейродегенеративні захворювання, як-от фронто-темпоральна деменція, можуть призводити до збільшення художньої віддачі, тоді як інші погіршують творче мислення.

Незважаючи на цей прорив у знаннях, учені попереджають, що це дослідження не відображає всієї нейронної основи творчості. У творчому мисленні бере участь безліч різних мозкових ланцюгів, і це дослідження виявляє лише один, нехай і найважливіший компонент. Однак ці результати відкривають нові можливості для майбутніх досліджень, включно з потенціалом методів стимуляції мозку для посилення творчих здібностей шляхом впливу на певні ланцюги.

Історичні розповіді про людей, у яких після травм мозку раптово розвивалися художні здібності, довгий час спантеличували науку. Це дослідження пропонує потенційне неврологічне пояснення, показуючи, що порушення в ключових ланцюгах можуть за певних умов розкривати прихований раніше потенціал.