П`ятниця, 24.11.2017, 03:53
Головна Реєстрація PDA RSS
Вітаю Вас, Гість
khustnews.com/
Наше опитування
Як часто Ви читаєте новини в Інтернеті?
Всього відповідей: 216
Статистика
Меню сайту
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Календар
«  Червень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Головна » 2015 » Червень » 30 » Канада розширила санкції проти РФ: дісталося "Газпрому" і "вовкам" Путіна
11:55
Канада розширила санкції проти РФ: дісталося "Газпрому" і "вовкам" Путіна

Влада Канада розширила санкції проти Росії через кілька днів після того, як уряд РФ за указом президента ще на рік продовжив дію обмежувальних заходів проти низки іноземних держав, зокрема і Канади.

На сайті канадського уряду зазначається, що 29 червня в список санкцій проти Росії були внесені зміни з урахуванням нових імен і назв. У спеціальному документі, опублікованому на сайті уряду Канади, повідомляється, що під санкції потрапили три громадянина РФ і ще 14 компаній та організацій.

Що стосується персональних санкцій, то в канадському списку значаться лідери "Євразійського союзу молоді" Олександр Дугін, Павло Каніщев і Андрій Коваленко. Вони поки що ніяк не прокоментували дії уряду Канади. У попередніх повідомленнях говорилося, що під санкціями, зокрема, значаться співробітник адміністрації президента В'ячеслав Володін і віце-прем'єр Дмитро Козак.

Що стосується компаній і організацій, які потрапили під обмеження, запроваджені Канадою, то з-поміж них є той-таки "Євразійський союз молоді", Тульський збройовий завод, "Об'єднана авіабудівна корпорація", компанія "Сіріус", фонд "Маршал Капітал" Костянтина Малофєєва і байкерський клуб "Нічні вовки".

Крім того, у списку санкцій Канади фігурують НВП "Хімкомпозит", НВО "Високоточні комплекси", компанія "Станкоінструмент", яка належить "Ростех" і "Оборонпром". Під санкції в енергетичному секторі потрапили "Газпром", "Газпромнефть", "Сургутнефтегаз" і "Транснефть". У документі наголошується, що введені обмеження набирають чинності з дня їхнього опублікування.

"Запровадження додаткових санкцій стосовно Росії ухвалено в координації з нашими партнерами. Ми підтримуємо поточні зусилля щодо дипломатичного вирішення конфлікту в Україні і закликаємо Росію і її довірених осіб повністю виконувати мінські домовленості", - пояснив прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер.

Вперше Канада запровадила санкції проти Росії 17 березня минулого року. Тоді до списку санкцій потрапили сім російських і три кримських посадовці, які, як підкреслила офіційна Оттава, несли політичну відповідальність за кризу в Україні. Їм було заборонено в'їзд на територію Канади, а активи чиновників заморожено. У списку фігурували імена віце-прем'єра уряду РФ Дмитра Рогозіна, помічника президента Владислава Суркова і радника президента Сергія Глазьєва, а також так званих "спікера" кримського парламенту Володимира Константинова і "глави республіки Крим" Сергія Аксьонова.

Через кілька днів Канада приєдналася до санкцій США стосовно банку "Росія" і додала ще 14 прізвищ у свій "чорний список" російських офіційних осіб. Як зазначав у поширеній письмовій заяві канадський прем'єр-міністр Стівен Гарпер, "разом з нашими союзниками ми рішуче підтримуємо Україну". "Ми будемо і далі вживати додаткових заходів щодо обмеження можливостей конкретних осіб (здійснювати поїздки і користуватися своїми зарубіжними рахунками), а також банку "Росія", які відповідальні за підрив суверенітету України", - додав він.

24 березня Міністерство закордонних справ Росії відповіло на санкції Канади щодо російських чиновників. "У зв'язку із запровадженими Урядом Канади санкціями в контексті ситуації в Україні і в Криму проти низки російських офіційних осіб і депутатів Федеральних зборів Міністерство закордонних справ Російської Федерації оголошує про санкції щодо канадських громадян з числа високопоставлених чиновників, парламентарів та громадських діячів", - йшлося в повідомленні відомства.

У російський список потрапили 13 громадян Канади, серед яких були радник прем'єр-міністра з зовнішньої і оборонної політики Крістін Хоган, керівник апарату прем'єр-міністра, клерк Таємної Ради Вейн Вутерс, спікер Палати громад парламенту Ендрю Шир і заступник керівника апарату прем'єр-міністра Жан-Франсуа Трамбле. 28 березня офіційний представник МЗС РФ Олександр Лукашевич оголосив, що санкційні списки проти західних чиновників, включаючи канадських, було розширено. Однак він відмовився озвучувати конкретні прізвища, додавши, що "фігуранти "стоп-листа" дізнаються про те, що вони в російському "чорному списку", коли будуть перетинати російський кордон".

На початку квітня минулого року канадська влада вирішила вислати заступника військового аташе Юрія Безлера. Від дипломата зажадали покинути країну в двотижневий термін. Місцеві ЗМІ відзначали, що це сталося на наступний день після того, як канадська сторона звинуватила Росію в заохоченні заворушень у східних областях України.

У відповідь на це МЗС РФ вирішило вислати з країни першого секретаря посольства Канади. 22 квітня керівництву дипмісії Канади в Москві було оголошено про вислання з Російської Федерації першого секретаря посольства Маргарити Атанасової. Вислана дипломат відповідала за міграційні питання.

Наприкінці квітня прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер оголосив про запровадження нових економічних санкцій щодо Росії, заборонивши в'їзд до країни ще дев'ятом громадянам РФ. Крім того, накладено санкції на два російських банки - "Експобанк" і "Росенергобанк". "Наш уряд дає дуже ясно зрозуміти, що подальше залякування або дії з дестабілізації українського уряду не залишаться без наслідків", - зазначалося в заяві прем'єра.

В'їзд до Канади був заборонений першому заступнику голови адміністрації Кремля В'ячеславу Володимирову, віце-прем'єру, відповідальному за Крим Дмитру Козаку, голові комітету Держдуми з міжнародних справ Олексію Пушкову, голові комісії з розвитку ВПК Держдуми Олександру Бабакову, повпреду президента в Криму Олегу Белавенцеву, главі ФСТ Євгену Мурову, лідеру ЛДПР Володимиру Жириновському, а також бізнесменам Аркадію і Борису Ротенбергам.

Антиросійські санкції продовжилися, коли офіційна Оттава заявила про обмеження, які торкнулися 16 російських "суб'єктів". 4 травня 2014 року про це оголосив прем'єр-міністр Гарпер, підкресливши, що додаткові санкції вводяться через нелегальну окупації Росією української території і провокаційну військову активність. У новий список увійшли лише юридичні особи: "Акваніка" (ТОВ "Русское время", Москва і Нижегородська область), ТОВ "Авіа Груп" ("Шереметьєво"), ТОВ "Авіа Груп Норд" (Санкт-Петербург), ЗАТ "ЗЕСТ" (Санкт-Петербург), банк "ІнвестКапіталБанк" (Уфа), "Собінбанк" (Москва), ТОВ "Сахатранс" (Ваніно), банк "Північний морський шлях" (Москва), ТОВ "Стройгазмонтаж" (Москва), ТОВ "Інвестиційна компанія Аброс" (Санкт-Петербург), група "Волга" (Люксембург), компанія "Стройтрансгаз холдинг" (Нікосія, Кіпр) і її чотири дочірніх підприємства.

У середині травня минулого року Канада поповнила "чорний список" ще шістьма громадянами РФ і чотирма - України. Цього разу до нього потрапили начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов, нелегітимний "губернатор" Севастополя Сергій Меняйло, міністр у справах Криму Олег Савельєв, депутати Держдуми РФ Людмила Швецова і Сергій Неверов, ватажок донецьких бойовиків Ігор Стрєлков, "сенатор" Радфеду від Криму Ольга Ковітіді, ватажок так званої "Луганської гвардії" Герман Прокоп'єв, ватажки терористичного анклаву "ДНР" Андрій Пургін, Денис Пушілін, ватажки військ бойовиків Валерій Болотов і Сергій Циплаков.

Санкції передбачали заморожування банківських активів і заборону на отримання віз для в'їзду в Канаду. Пізніше стало відомо, що канадська влада не стали запроваджувати санкції щодо президента "Роснафти" Ігоря Сечіна і генерального директора держкорпорації "Ростех" Ігоря Чемезова, яких вважають близькими до президента РФ Володимира Путіна і які вони тісно пов'язані з місцевим бізнесом.

Минулого літа хвиля антиросійських санкцій продовжилася. Спочатку Оттава оголосила про введення додаткових економічних санкцій, що включають заборону на в'їзд для 11 громадян Росії і України, а потім додала в "чорний список" ще 14 осіб.

Наприкінці липня канадський список поповнився ще низкою російських компаній, серед яких, зокрема, були "Новатек", "Газпромбанк", "Внєшекономбанк" і концерн "Калашников". Пізніше, 6 серпня, до них "примкнули" ВТБ, Россельхозбанк, Банк Москви і Російський Національний Комерційний Банк (РНКБ). Також у "чорний список" потрапила Об'єднана суднобудівна корпорація (ОСК) і російський лоукостер "Добролет".

Одночасно з цим уряд РФ оголосило типи сільськогосподарської продукції та продовольства, імпорт яких в РФ був заборонений строком на один рік. Тоді мова йшла про заборону на імпорт м'яса, молочної продукції, овочів, коренеплодів, фруктів, горіхів, риби, морепродуктів і ковбас із США, Євросоюзу, Канади, Австралії та Норвегії.

У вересні минулого року Канада далі розширила антиросійський "чорний список", поповнивши його чотирма фізичними особами та шістьма організаціями, серед яких виявилися "Сбербанк", "Долгопрудненське науково-виробниче підприємство", Машинобудівний завод імені М.І. Калініна, Митищенський машинобудівний завод, НДІ приладобудування імені В.В.Тихомирова і Морський науково-дослідний інститут радіоелектроніки.

У "фізичному" списку опинилися заступники міністра оборони РФ генерал армії Дмитро Булгаков і генерал-полковник Юрій Садовенко, перший заступник голови Генштабу генерал-полковник Микола Богдановський і головком Сухопутних військ генерал-полковник Олег Салюков.

Через два дні Канада виключила два російських банки - "Експобанк" і "Росенергобанк" - зі свого списку санкцій.

Чергові санкції проти Росії офіційна Оттава запровадила в грудні минулого року. Обмежувальні заходи поширилися на експорт технологій, що застосовуються в нафтовій і газовій промисловості. За словами міністра закордонних справ країни Джона Берда, санкції були введені також проти низки осіб в РФ і Україні. Їм було заборонено в'їзд в країну, а їхні можливі банківські рахунки було заморожено. Берд уточнив, що нові обмежувальні заходи викликані "діями Росії в Україні".

На сайті канадського МЗС йшлося, що в "чорний список" потрапили 11 осіб, з яких 10 - парламентарі. Це віце-спікер Держдуми і голова фракції "Єдина Росія" Володимир Васильєв, депутати Віктор Водолацький ("ЄР"), Світлана Журова ("ЄР"), Леонід Калашников (КПРФ), Ігор Лебедєв (ЛДПР), Олег Лебедєв ("ЄР"), заступник голови Держдуми Микола Левич ("СР"), перший заступник голови Держдуми Іван Мельников (КПРФ), депутат Володимир Нікітін (КПРФ). Також до списку потрапили зампред Ради Федерації Юрій Воробйов і так званий "глава представництва "ДНР" у РФ Андрій Родкін.

Востаннє, до сьогоднішнього дня, Канада запроваджувала нові санкції проти Росії в лютому цього року. Тоді до списку санкцій потрапили 37 фізичних осіб і 17 компаній і організацій Росії та України, в тому числі співак Йосип Кобзон, тележурналіст Дмитро Кисельов, нафтова компанія "Роснефть".

У російській частині списку опинилися дві юридичні особи - компанія "Роснефть" і "громадський рух "Новоросія", а також 11 громадян. З-поміж них - заступник міністра оборони РФ Анатолій Антонов, глава "Ростеху" Сергій Чемезов, начальник головного оперативного управління і заступник начальника генштабу ЗС РФ Андрій Картаполов, журналіст Дмитро Кисельов, депутат Держдуми і співак Йосип Кобзон, заступник командувача Чорноморського флоту Росії Валерій Куликов, генерал-майор ЗС РФ Олексій Наумець, контр-адмірал Олександр Носатов, депутат Держдуми Валерій Рашкін, генерал-лейтенант ЗС РФ Ігор Турченюк, лідер організації байкерів "Нічні вовки" Олександр Залдостанов.

В українській частині списку - 25 представників невизнаних світовою громадськістю самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", а також 15 громадських рухів і батальйонів бойовиків. Це так звані "повпред" "ЛНР" у Контактній групі Владислав Дейнего, заступник командувача корпусу "міноборони" "ДНР" Едуард Басурін, "міністр охорони здоров'я" "ЛНР" Лариса Айрапетян, "міністр освіти" "ЛНР" Леся Лаптєва, глава "ЦВК" "ЛНР" Сергій Козьяков, "міністр освіти" "ДНР" Ігор Костенок, командир батальйону "Спарта" Арсеній Павлов на прізвисько Моторола, командир батальйону "Сомалі" Михайло Толстих з позивним Гіві та інші.

Крім цього в списку опинився Дмитро Неклюдов - нелегітимний "заступник міністра внутрішніх справ" Криму.

До українських юросіб, які потрапили в список, канадці занесли громадський рух "Донецька народна республіка", "Світ Луганщини", а також батальйони терористів "Привид", "Спарта" та інші.

Категорія: Суспільство та політика | Переглядів: 1385 | Додав: abel | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: