Пізнавальне

Як виявилося, галюцинації виникають тому, що спеціальний "цензор" починає пропускати в ділянки мозку інформацію, яку зазвичай він відфільтровує.
Група добровольців, які об’їдалися наркотиками заради науки, допомогла вченим з’ясувати, як саме ЛСД плутає активність мозку, в результаті чого з’являється змінений стан свідомості. Сканування мозку людей «під кафом» виявило, що хімічна речовина наповнює деякі ділянки головного мозку сигналами, які зазвичай відфільтровуються, щоб не виникало інформаційне перевантаження, пише The Guardian

Наркотик дозволяє більшій кількості інформації переходити від таламуса, який виконує роль нейронного "цензора", в регіон, який називають задньою частиною поясної звивини мозку. А звідти вона потрапляє в скроневі ділянки. Це порушення внутрішньої комунікації в мозку спричиняє дивні ефекти, про які розповідають люди під ЛСД: від відчуття блаженства і поєднання зі всесвітом до галюцинацій і того, що вчені називають «розчиненням его» - враження людини, що вона розпадається. Для дослідження вчені зібрали групу з 25 здорових добровольців у лабораторії, щоб провести скасування мозку під впливом ЛСД. Іншого разу їм пропонували плацебо. Учасникам експерименту показали медичне обладнання заздалегідь, щоб вони почувалися комфортно під час досліджень під впливом наркотиків. Якби робота сканера здавалася б учасникам загрозливою, експеримент чекав би провал. Вчені хотіли перевірити гіпотезу, яка була висунута десять років тому. Згідно з нею, під впливом ЛСД таламус припиняє фільтрувати інформацію, яка ретранслюється на всі інші ділянки мозку. І саме тому виникають всі дивні враження. «Світ навколо нас не такий, яким ми його сприймаємо. Тому що таламус відфільтровує все, що він вважає нерелевантною інформацією", - сказала дослідник з Університетського госпіталю психіатрії в Цюріху Катрін Преллер. "Ми не сприймаємо геть усе, що надходить зі світу, тому що це було б перевантаженням інформацією", - пояснила вона

Сканування мозку добровольців під ЛСД показало, що гіпотеза частково була правильною. Як виявилися, через наркотик таламус дозволяв більшій кількості інформації проходити до одних частин мозку і водночас придушував дані, призначені для інших. "Ми виявили, що модель здебільшого була правильною. Але процес розподілення інформації в корі головного мозку під ЛСД виявився більш специфічним, ніж вважалося", - сказала Преллер.