Пізнавальне

У місті Т’юм (графство Голвей, Ірландія) розпочалася масштабна ексгумація решток дітей, які загинули в притулку для матерів-одиначок. У вигрібну яму на території колишнього закладу, відомого як St. Mary’s Home, з 1925 по 1961 роки могли бути викинуті тіла 796 немовлят.

Жахлива правда вийшла на світ лише у 2014 році завдяки розслідуванню місцевої історикині Кетрін Корлесс, яка виявила, що дітей не лише не ховали належним чином, а й офіційно не фіксували їхню смерть.

Маггі О’Коннор, одна з жінок, яка пережила перебування в притулку, розповіла про свого первістка — дівчинку на ім’я Мері Маргарет, яка померла у віці 6 місяців у 1943 році. Її донька, Анетт МакКей, десятиліттями не знала про існування сестри, допоки мати не зізналася у цьому в старості. Відтоді МакКей бореться за гідне поховання сестри.

«Я не впишу ім’я моєї матері на надгробку, доки вона не буде поруч із Мері Маргарет», — каже МакКей.

Колишній притулок був місцем жорстокого поводження з жінками та дітьми. Вагітних дівчат, часто після зґвалтувань, засилали туди для «прихованих» пологів. Немовлят у матері забирали, частину — незаконно всиновлювали, решту — віддавали в інтернати або робітні будинки. Деякі з них загинули ще до того, як могли отримати шанс на життя.

Меморіал на місці колишнього будинку в Т’юмі, зображений тут у 2019 році, наразі закритий для відвідувачів у зв’язку з початком ексгумації решток дітей 14 липня.

Офіційне розслідування, проведене у 2015 році урядом Ірландії, підтвердило наявність масових поховань і високу смертність в подібних закладах. У 2021 році уряд Ірландії визнав відповідальність і вибачився перед жертвами. Проте родичі вважають, що цих кроків недостатньо.

Зараз, під керівництвом незалежного органу ODAIT, археологи та судові експерти почали двохрічну операцію з ексгумації та ідентифікації останків. Перші тести вже виявили 20 камер з людськими рештками у старому резервуарі для каналізації. Вік загиблих — від 35 тижнів вагітності до 3 років.

«Ці діти не мали гідності в житті. Вони не мали її і в смерті», — каже Анна Корріган, яка втратила двох братів у цьому закладі.

Серед присутніх на місці ексгумації — десятки родичів, які прагнуть хоча б тепер віддати належну шану тим, кого десятиліттями замовчувала держава та церква.

«Ми були з ними в тих кімнатах, вони були поруч із нами. Ми повинні їх звідти витягти», — сказала Тереза О’Салліван, одна з тих, хто пережив ці події, повідомляє cnn.