Пізнавальне

Вчені виявили в Арктиці стійкі до антибіотиків бактерії, які, ймовірно, виникли в Індії. Згідно з дослідженням, гени були виявлені в зразках ґрунту з регіону Kongsfjorden на архіпелазі Шпіцберген, повідомляє CNN .

В цілому 131 ген, пов’язаний зі стійкістю до антибіотиків, був виявлений міжнародною групою вчених, причому один з генів був вперше виявлений в Нью-Делі ще в 2008 році.

“Єдиний шлях, яким могли опинитися тут ці гени, це або подорожуючи з дикими тваринами, або подорожуючи з людьми”, – сказав CNN провідний автор дослідження Девід Грем, професор інженерних систем в Університеті Ньюкасла в Британії. Нове відкриття “передбачає, що шляхи поширення супербактерій можуть бути в більшій мірі пов’язані з навколишнім середовищем”.

У процесі дослідження вчені отримали ДНК з 40 зразків ґрунту в восьми пунктах Шпіцбергена. Всього було виявлено 131 ген, що забезпечує бактеріям несприйнятливість до тих чи інших антибіотиків. При цьому ген blaNDM-1, що забезпечує мікробам стійкість майже до всіх застосовуваних в клініці бета-лактамних антибіотиків, був присутній в більш ніж 60% вивчених зразках ґрунту.

Гени blaNDM-1 були вперше виявлені у пацієнта в Індії в 2008 році, до 2010 року він був виявлений в поверхневих водах в Делі і тепер виявлений в зразках ґрунту в Арктиці. П’ять з восьми зразків грунту в Арктиці показали наявність blaNDM-1. Спостережувані рівні не становлять загрози для здоров’я в досліджуваному регіоні, пишуть автори, але показують, як швидко стійкість до антибіотиків може поширюватися по всьому світу.

“Менш ніж через три роки після першого виявлення гена blaNDM-1 в поверхневих водах міської Індії ми знаходимо їх за тисячі кілометрів в районі, де було мінімальний вплив людини”, – сказав Грем.

Іншим важливим відкриттям в Арктиці був ген pncA, який призводить до стійкості до лікарського засобу піразинаміду, використовуваному для лікування туберкульозу з множинною лікарською стійкістю. Згідно зі звітом, це був п’ятий за чисельністю ген у всіх досліджених зразках ґрунту, виявлений у всіх восьми регіонах.

За словами Грема, знайдені гени, ймовірно, були поширені через фекалії людьми або дикими тваринами. Пошук цих генів в одному з найвіддаленіших місць на Землі показує, що “все, що дійсно потрібно, – це одна людина або одна тварина, щоб віднести бактерію туди, де немає адекватної санітарії”.