Пізнавальне

Археологи виявили руїни того, що вважають третім за величиною храмом вогню в стародавньому Ірані в епоху Сасанідів. Епоха Сасанідів (224-651 рр. н.е.) була довгостроковою перською царською династією, що правила протягом 400 років. Про це пише Arkeo News.

Триває п'ятий сезон археологічних розкопок у долині неподалік села Робат-е-Сефід/Базе Хур на північному сході Ірану під керівництвом археолога Мейсама Лаббаф-Ханіки.

"Ймовірно, ми виявили третій за величиною храм вогню, який існував у стародавньому Ірані", - заявив археолог Мейсам Лаббаф-Ханіки. "Протягом цього археологічного сезону ми зібрали значні докази, такі як гравіровані штукатурки та написи, які припускають, що руїни пов'язані з важливим храмом вогню", - сказав археолог.

Він заявив, що написи та фрагменти із символами пехлеві мають бути спочатку відсортовані та класифіковані, щоб лінгвісти та фахівці з культурної спадщини могли їх прочитати та зрозуміти.

Очікується, що ці нові знахідки відкриють новий розділ в історії іранського мистецтва епохи Сасанідів, сказав археолог.

За його словами, вишукана ліпнина прикрашає капітальні колони, які підтримують головну залу храму вогню.

Культ священного вогню становить основу зороастризму. У зороастрійських храмах вогню взагалі не поклонялися вогню. Тим не менш, через його динамізм, теплоту, захисну роль і характер трансформації його зазвичай називають аспектом божественної сили.

Проте зовнішній фасад зороастрійського храму вогню зазвичай навмисно скромний та позбавлений прикрас. Це може відображати історичну традицію (підтримувану прозаїчним характером технічних термінів храму вогню), згідно з якою основна мета храму вогню - зберігати священний вогонь, а не прославляти те, що інакше було б просто структурою.