Пізнавальне

19 березня святкує 95-річчя видатна українська письменниця Ліна Костенко. Її вважають однією з найповажніших українських митців, яку багато хто називає "совістю нації".

Вона одна з небагатьох культурних діячів України, яка відмовилась отримувати звання Герой України.

З початку війни на сході України письменниця приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО" і передавала на фронт збірки своїх поезій.

Після широкомасштабного вторгнення рф вона не припиняла писати - між обстрілами, під час ракетних атак. Відмовилася залишати рідний Київ і казала, що жодного разу навіть не ховалася в бомбосховище.

"Сирени вили, блискало на склі.

То що - тікати? Бігти в бомбосховище?

А не діждав би фюрер у кремлі!

Хай сам боїться - він уже вчорашній.

Посіють бомби - ненависть пожнуть".

ВВС закликає дотримуватись настанов і переходити у сховище під час російських атак.

Публічні привітання

Ліну Костенко 95-річчям привітав зокрема посол України у Великій Британії Валерій Залужний.

"Щира. Смілива. Вільна. Яскрава. Талановита. Завжди сучасна і актуальна. Непохитна та рішуча. Її слово - в саме серце. Пронизує, хвилює, карбує в пам'яті", - написав він у фейсбуці.

"Многая літа, пані Ліно. Для мене велика честь знати Вас", - додав він і виклав спільне фото з поетесою.

Також поетесу привітав мер Києва Віталій Кличко. Він зазначив, що Ліна Костенко є "є символом волелюбності, гідності і стійкості українського народу".

Він зазначив, що Костенко пережила в Києві Другу світову війну, і так само залишилася у столиці після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

"Ваше життя є прикладом боротьби за принципи і за свободу України, - написав Кличко в телеграмі. - Дякую, Ліно Василівно, за Ваш талант, за характер і волю! Щасливий бути знайомим особисто".

Допис поетесі на честь її Дня народження також присвятив поет і видавець, директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га Іван Малкович.

Він зазначив, що Ліна Костенко є найцитованішим сучасним українським письменником, до днів її народження українська молодь влаштовує численні флешмоби по всій Україні, а одна з присвячених їй сторінок у фейсбуці має понад мільйон підписників.

"Її називають королевою української поезії ХХ століття...Її поетичними і прозовими рядками читачі висловлюються про безліч тем і речей", - написав Малкович.

"Вражає всеохопна тематика поезії Ліни Костенко: від високої любовної лірики, української і світової історії, музики, спорту - до актуального сьогодення: "І жах, і кров, і смерть, і відчай, І клекіт хижої орди. Маленький сірий чоловічок Накоїв чорної біди…"", - додав він.

І завершив свій допис привітанням.

"В одному з віршів вона дякує Музі поетів за те, що Муза обрала її. А ми дякуємо Ліні Костенко за те, що обрала нас. Тож многая літа, дорога і улюблена наша Королево! Ви ж чуєте цей багатоголосий вітальний хор!"

Життя видатної поетеси

Ліна Костенко народилася на Київщині, потім родина переїхала до Києва. Її рідна школа - у робітничому селищі на Трухановому острові - згоріла, як і все селище, у 1943 році.

Згодом вона вчилася у школі на Куренівці, вступила до Київського педінституту, а потім стала студенткою московського літературного інституту ім. Горького.

Саме там Ліна Костенко зустрілася зі своїм коханням - однокурсником, який став польським письменником Єжи-Яном Пахльовським.

Коли 8 березня 1954 року скасували закон про заборону шлюбу з іноземцями, вони одружилися. У них народилася донька Оксана. Але їхній шлюб тривав недовго.

Українська поетеса лишилася в Києві, а чоловік повернувся до Польщі.

"І як ми будем, як тепер ми будем?! Такі вже рідні, і такі чужі", - писала вона.

Згодом Ліна Костенко одружилася вдруге, із Василем Цвіркуновим, кінознавцем і академіком Академії мистецтв України. Він помер у 2000 році.

Пізніші вірші поетеси часто поставали із вражень від численних мандрівок Україною.

Над деякими стоїть присвятне "В.Ц." - чоловікові, з яким щасливо прожила багато років. У них є син, також Василь, який займається програмуванням.

Ліна Костенко була однією із тих, хто наприкінці 50-х - початку 60-х років творив нові стилі, аполітичну поезію. Збірками її віршів захоплювалися, вона брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді.

Але у квітні 1963 року секретар ЦК кпУ Андрій Скаба заявив: "Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів Миколи Вінграновського, Івана Драча, Ліни Костенко".

Влада почала забороняти її книжки. Вона писала в стіл, її голос лунав із численних магнітофонних записів, вірші копіювалися. Вона друкувалася у виданнях в Чехословаччині, у Польщі.

А в Україні її книжки знімали з друку.

Однак її слава, як здебільшого буває з видатними митцями, тільки росла стараннями цензорів.

У 1968-му написала відкриті листи на захист В'ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп, що з'явився у "Літературній Україні".

Після цього в радянській пресі її ім'я не з'являлося.

Саме у цей період вона пише "Марусю Чурай", "Берестечко", збірки "Над берегами вічної ріки" та "Неповторність".

"Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу", - писала вона у ті часи.

У 1973 році Ліна Костенко потрапила до чорних списків, складених секретарем ЦК кпУ з ідеології Валентином Маланчуком. Він називав "боротьбу з націоналізмом" головним завданням партії.

Тільки через чотири роки, коли Маланчук пішов з посади, вийшла її збірка віршів "Над берегами вічної ріки", а в 1979-му - "Маруся Чурай". За цю поему поетеса у 1987 році отримала Державну премію Урср ім.Шевченка.

Ліна Костенко за часів президентства Віктора Ющенка відмовилася від звання зірки "Героя України", сказавши: "Політичної біжутерії не ношу".

Починаючи з початку 90-х років вона брала участь в експедиціях в Чорнобильську зону, працювала разом із вченими, рятуючи предмети побуту і артефакти народної культури.

"Записки українського самашедшого" - так називався перший прозовий твір Ліни Костенко, який вона писала 10 років і видала у 2010-му. У романі описується період президентства Леоніда Кучми та Помаранчева революція. Герой роману, молодий програміст, веде щоденник, і у ньому - і розпач, і іронія, і гумор.

Іван Дзюба назвав "Записки" "хронікою душі інтелігента у світі абсурдів - українського і планетарного".

У 2022 році Ліна Костенко отримала від Франції орден Почесного легіону. Це - найвища цивільна нагорода Франції, яку присуджує президент країни.

Під час війни Ліна Костенко дарувала українським воїнам збірки своїх віршів зі словами підтримки. Були на тих збірках і написані нею від руки рядки вірша, написаного ще у 2015 році і який тепер сприймається як пророчий.

І жах, і кров, і смерть, і відчай,

І клекіт хижої орди,

Маленький сірий чоловічок

Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,

Лох-Несс холодної Неви.

Куди ж ви дивитесь, народи?!

Сьогодні ми, а завтра - ви.

Коли почалася війна, коли обстрілювали Київ, Ліна Костенко писала вірші, близькі за змістом кожному українцеві.

"...У нас стрічають люди на колінах

своїх убитих хлопців на війні.

Росли, росли - і виросли хлоп'ята.

Чиїсь кохані і чиїсь сини.

Щоб Україна не була розп'ята,

пішли боротись, - хто ж, як не вони?!

Господь їм сил подвоїв і потроїв.

Здолали все, подужали заброд.

Так виникає нація героїв.

Так постає з населення народ".