Пізнавальне

Щороку у другій половині літа мешканці Північної півкулі можуть спостерігати зорепад - метеорний потік Персеїди.

Метеорний потік діє з 15 липня до 17 серпня, однак ніч з максимальною кількістю "падаючих" зірок буде, ймовірно, з 12 на 13 серпня, пише Наше небо. Втім, спробувати "зловити зорепад" також радять у ніч на 12 серпня.

Особливість цього року для спостережень Персеїд в тому, що в імовірну ніч максимуму на небі буде Місяць — яскраве джерело світла. Це суттєво заважає насолоджуватися явищем, адже багато метеорів не дуже яскраві, тому побачити їх на світлому від Місяця небі важко. 11 серпня він зайде за обрій на широті Києва близько 1 год 35 хв, а 13 серпня — о 3 год 15 хв за київським літнім часом, - йдеться у повідомленні.

Також астрономи радять обирати такі місця, де зоряне небо не «забруднене» штучним світлом.

Така вимога вказує на те, що на яскравому небі міст і селищ годі намагатися отримати максимум насолоди від споглядання цього неймовірно красивого астрономічного явища. Оскільки метеори можуть спалахувати майже в будь-якій точці «кришталевої чаші» літнього неба, то найкращим місцем буде те, де ви зможете бачити все небо без якихось завад...Хоча метеори спалахують кожен по-своєму в різних місцях на зоряному небі, але в цього явища є одна особливість — метеори начебто вилітають з однієї точки небесної сфери й линуть до поверхні Землі. Цю точку називають радіантом метеорного потоку й на небі вона міститься в сузір’ї Персея (саме це й зумовило назву потоку). Вам не знадобляться додаткові знання про саме сузір’я, але щоб побачити найбільше метеорів радимо зосередити увагу на тій ділянці неба, де лежить радіант, - сказано у повідомленні.

Положення радіанта метеорного потоку Персеїди на зоряному небі 13 серпня 2019 р. на широті Києва о 3 годині київського літнього часу.

Як вказано, спостерігати треба щонайменше упродовж години. Тільки за такий відтинок часу з’явиться шанс побачити кілька метеорів.

Науковці нагадують, що до звичайних зір метеори не належать — це явище викликають дрібні пилинки, залишки від комети Свіфта—Туттля, які потрапляють в атмосферу Землі й внаслідок «тертя об повітря» в ній «згорають». Комета пройшла перигелій (найближча точка орбіти до Сонця) в грудні 1992 року і знову повернеться до неї в липні 2126 року.