Пізнавальне

Реформа азартних ігор, Playcity та інвестиції․ Підсумки року та плани на 2026 від заступниці Мінцифри Наталі Денікеєвої.

Мінцифра реформувала сферу азартних ігор, створивши агентство PlayCity для регулювання, та розпочала розробку Державної системи онлайн-моніторингу.

Плани на 2026 рік включають запуск ініціативи Diia.Сity Invest, створення мережі хардверних лабораторій RoboLab, та ухвалення Startup Act для розвитку стартап-екосистеми.

    1
    Про реформу азартних ігор і лотерей
    2
    Про бар'єри та шляхи вирішення
    3
    Плани та виклики на 2026 рік
    4
    Шлях до зростання 

       Реформа азартних ігор і лотерей у 2025 році стала одним із найнесподіваніших і водночас найпоказовіших напрямів цифрової економіки. Сфера, яка роками існувала між напівлегальністю, ручним управлінням і втратами для бюджету, раптом опинилася в центрі інституційної перебудови – з новими правилами, новим регулятором і ставкою на дані, а не домовленості.

У цій логіці держава вперше спробувала подивитися на гральний ринок не як на суто фіскальну або моральну проблему, а як на складну систему: з технологіями, платіжною інфраструктурою, захистом гравців і тіньовими фінансовими потоками. Саме тут перетинаються цифрове регулювання, економіка та безпека – і будь-яка помилка швидко масштабується.

Паралельно з "ігоркою" Мінцифра працює з ширшими викликами цифрової економіки: війною, відтоком кадрів, обмеженим доступом до капіталу та необхідністю втримати експорт у ситуації постійної турбулентності. 2025 рік став роком адаптації – для бізнесу і для держави, яка дедалі частіше змушена діяти не в комфортному режимі стратегій, а в логіці стійкості.

Про те, що вдалося змінити у регулюванні азартних ігор, де реформа наштовхується на системні бар’єри, і як держава бачить подальший розвиток цифрової економіки ЗМІ поспілкувалися з Наталією Денікеєвою, заступницею міністра цифрової трансформації з питань цифрової економіки.

Про реформу азартних ігор і лотерей

Цього року Мінцифра почала реформувати сферу азартних ігор та лотерей. У тому числі через новостворене агентство PlayCity. Яких ключових результатів вже вдалося досягти, і чи вдасться провести реформу до кінця вже наступного року?

Ключова зміна року – ми вибудували нормальну інституційну модель регулювання. Мінцифра відповідає за формування державної політики у сфері азартних ігор та лотерей, а новостворений регулятор PlayCity – за нагляд, контроль і виконання рішень. Це принципово важливо, бо раніше за все відповідав колегіальний орган (КРАІЛ) – це створювало певні ризики.

Якщо про результати:

    По-перше, ми швидко ухвалили усі нормативні рішення, які були необхідні. Це дозволило нам навести базовий порядок у цій сфері. Зокрема, запровадили правила роботи реєстрів, ліцензування, інструменти захисту гравців і протидії ігровій залежності.
    По-друге, ми розпочали розробку Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) – те, чого до нас не могли зробити роками. ДСОМ – це таке собі ядро прозорості гральної сфери. Система дозволить у режимі реального часу бачити, що відбувається в кожного легального організатора азартних ігор – усі ставки, виграші та виплати. Відповідно, держава розумітиме, скільки податків має сплатити цей сектор.
    Також ухвалили ліцензійні умови для операторів лотерей – базові правила, за якими може працювати галузь. Цим ми фактично розпочали перезапуск цього ринку. Попередні 12 років лотерейна сфера перебувала в сірій зоні, а державний бюджет втрачав через це мільярди гривень.
    У фокусі роботи PlayСity серед іншого – боротьба з тіньовим сегментом. Це і блокування сайтів, і штрафи, і видалення акаунтів у соцмережах, що розповсюджують незаконну рекламу. Ці кроки зменшують присутність нелегальних казино в публічному просторі та ускладнюють їм доступ до гравців.
    Але варто розуміти – без перекриття платіжних каналів тіньовий бізнес швидко відновлюється. І тут нам критично необхідна залученість Нацбанку, адже він має інструменти для контролю та обмеження фінансових операцій нелегального ринку. 

Щодо планів: ми будемо й далі наполягати на системному діалозі з НБУ. Від його проактивної участі залежить не лише ефективна боротьба з незаконними казино, а й стабільна робота легального сектору.

Паралельно рухаємося до цифровізації усіх процесів, зокрема, видачі ліцензій. Рішення ухвалюватиме автоматизована система на підставі чітко визначених критеріїв, що унеможливить будь-які корупційні ризики.

Окрім цього, працюємо над створенням зрозумілих умов для легального сектору. Наше завдання – сформувати правила, за яких працювати у правовому полі буде простіше та вигідніше, ніж іти в тінь. Саме тому в найближчих планах – оновлення Податкового кодексу та профільних законів у сфері азартних ігор, лотерей та реклами.

І ще один фокус – захист людей від ігрової залежності. Ми розвиваємо інструменти відповідальної гри: ліміти, механізми самообмеження та доступ допомоги для тих, хто її потребує. Ефективні рішення мають базуватися не на припущеннях, а на даних. Тому готуємо перше комплексне дослідження цієї проблеми в Україні. Лише маючи цифри, держава зможе сформувати дієву стратегію протидії лудоманії.

Сфера азартних ігор та лотерей – це потенційно сильний інвестиційний сектор, який може залучити в Україну технологічних партнерів, IT-компанії, платіжні сервіси та розробників гральної інфраструктури. Якщо ми доведемо до кінця те, що зараз запускаємо, – у середньостроковій перспективі на український ринок можуть зайти до десяти великих міжнародних компаній із капіталізацією понад мільярд доларів.

Це реалістичний сценарій за однієї умови: якщо ринок буде зрозумілим, конкурентним і передбачуваним. Наше завдання – створити саме такі умови.

Про бар'єри та шляхи вирішення

Які бар’єри для масштабування українського технологічного сектору ви зафіксували у 2025-му (регуляторка, доступ до капіталу, кадри) і що вже зроблено для їхнього подолання?

Зараз наш головний бар’єр – війна і тотальна непередбачуваність. Це і безпекові ризики, і міграція команд, і валютні обмеження. Але жодна економічна політика не може повністю нейтралізувати вплив війни й про це треба говорити чесно.

Воєнні виклики з нами вже четвертий рік. Один із таких – доступ до іноземного капіталу. Компаніям складніше виїжджати за кордон, налагоджувати контакти та працювати з інвесторами. Самі інвестори залишаються обережними через безпекову ситуацію та упередження. Це напряму впливає на швидкість масштабування стартапів і технологічних компаній.

Країна четвертий рік балансує між потребами армії, економіки й людей. Війна змінила ринок праці: частина фахівців виїхала, частина працює в умовах стресу, мобілізації й релокацій. Це нова реальність, до якої бізнес змушений адаптуватися.

Адаптується і держава. Ми формуємо політики, запускаємо програми підтримки та проєкти. Дія.City допоміг багатьом компаніям втриматися на плаву. Та дав компаніям інструменти для розвитку: нижчі податки, гнучкі моделі співпраці, захист інтелектуальної власності та інструменти для залучення інвестицій.

Через Український фонд стартапів ми підтримуємо проєкти на ранніх стадіях, а також допомагаємо компаніям виходити на міжнародні ринки через торгові місії, роудшоу та технологічні виставки. Це спосіб інтегруватися в глобальні ланцюги, знаходити партнерів, клієнтів і інвесторів.

Ми не можемо зупинити війну, але можемо мінімізувати її економічний вплив. І те, що ми робимо зараз, – це інструменти стійкості сьогодні й основа для швидкого зростання після перемоги.

Плани та виклики на 2026 рік

Які пріоритети на 2026 рік для стимулювання розвитку технологічного сектору – які програми підтримки, податкові або експортні інструменти плануєте посилити?

Ми заходимо у 2026 рік у дуже складному, але водночас динамічному контексті. Війна триває, глобальна економіка швидко змінюється, а технологічний сектор – один з найбільш чутливих до змін секторів. Тому, визначаючи пріоритети, ми насамперед відштовхуємося від реального стану індустрії та працюємо над тим, щоб бізнес міг стабільно розвиватися навіть у складних умовах.

У пайплайні на 2026 рік – запуск ініціативи Diia.Сity Invest. По суті, це законодавчий фундамент для побудови сильної венчурної екосистеми в Україні. У перспективі це не лише дасть необхідне паливо для розвитку стартапів, а й докорінно змінить культуру інвестування в Україні. Ми хочемо зробити інвестиції в українські технології популярними серед українців.

Окрім інвестицій, працюватимемо над тим, щоб українські стартапи мали системний доступ до інших інструментів фінансування. Тож будуть нові масштабні грантові програми для стартапів. А ще вивчаємо зараз можливість впровадження механізмів змішаного фінансування, коли гранти поєднуються з кредитними позиками на вигідних умовах.

Окремий і дуже важливий фокус – розвиток хардверної індустрії, зокрема робототехніки та defense tech. Ми вже почали роботу в цьому напрямі й, зокрема, дали старт проєкту RoboLab – мережі хардверних лабораторій на базі українських університетів. Скоро запускаємо пілотну лабораторію разом із партнерами на базі Київського національного університету будівництва та архітектури.

Разом з тим ми добре розуміємо, що розвиток стартап-екосистеми – це не лише про окремі проєкти чи програми підтримки. Це також – про довгострокові, ефективні політики. Плануємо ухвалити так званий Startup Act – профільний закон, який буде присвячений стартапам і українській стартап-екосистемі загалом. По суті, він має стати кодифікацією основних правил, підходів і пільг, які стосуються створення, розвитку та масштабування інноваційного бізнесу в Україні.

Шлях до зростання

Які сигнали з ринку у 2025 році показали, що технологічний сектор в Україні переходить від виживання до зростання?

Я намагаюся не давати оцінок, які ґрунтуються на відчуттях чи суб’єктивних спостереженнях. Для нас ключовим орієнтиром є hard data – аналітичні дослідження та перевірені цифри. Таким маркером є нещодавно опубліковані результати дослідження IT Research Ukraine 2025 від Львівського ІТ Кластера.

Вони показують мінімальний, але все-таки позитивний зсув у настроях компаній: більшість уже не зосереджується винятково на кризовому менеджменті, а починають задумуватись про розвиток, інвестиції в продукти та вихід на нові ринки.

Бачимо загальну економічну тенденцію, що падіння сповільнюється. Але і до динаміки росту, яка була перед вторгненням, нам ще далеко. Звісно, ми ще чекаємо на річні показники, щоб мати максимально точну й об’єктивну картину. Також є ще один сигнал, який підтверджує зростання, – показники експорту. За даними IT Research Ukraine, у 2025 році комп’ютерні послуги посідають перше місце в структурі експорту усіх послуг із часткою 41,9%. Це означає, що наші айтівці виконують зобов’язання не зважаючи на усі обставини війни. Ось що вирізняє наш сектор з-поміж інших, робить його конкурентоспроможними та підвищує цікавість світу саме до українських виконавців.

Які сегменти цифрової економіки ви бачите найбільш перспективними у 2026 році, з погляду експорту та залучення інвестицій?

Звісно, наступного року продовжать бумити такі ніші як ШІ та defense tech. Особливо враховуючи воєнні часи, в яких ми живемо, і глобальні контексти.

Але ми ще бачимо великий потенціал у суміжних технологічних нішах, які не завжди сприймають як класичне ІТ, але які мають високу економічну складність і додану вартість. Це я, наприклад, про робототехніку чи біонічні протези. У них ми й бачимо найбільший потенціал. І якщо такі ніші ще й правильно простимулювати – це дозволить їм зрости в 5 – 10 разів.

Тому зараз ми аналізуємо такі напрями, фактично робимо "домашню роботу": визначаємо сфери з найбільшим потенціалом для масштабування, розуміємо, яких саме стимулів їм бракує, і фокусуємося на створенні цих умов.