Пізнавальне

Відмова від огляду на стан сп’яніння часто перетворює тверезого водія на фігуранта адміністративної справи за статтею 130 КУпАП. Щороку трапляються випадки, коли поліція бачить у поведінці водія “ознаки сп’яніння” там, де їх немає, а обурений або наляканий водій відмовляється від огляду – і ця відмова автоматично прирівнюється до керування в нетверезому стані. Саме тому адвокати зазвичай радять: навіть якщо дії поліцейського викликають сумнів, краще пройти огляд, зафіксувати все на відео та зберегти собі можливість захищатися в суді.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність як за керування у стані сп’яніння, так і за відмову від огляду. Санкція передбачає штраф у розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування на один рік. Важливо розуміти, що сама відмова вже вважається складом порушення, тож навіть тверезий водій ризикує отримати ті самі наслідки, що й справжній п’яний керманич.

Поліцейський має право вимагати огляд за наявності видимих ознак сп’яніння – цей обов’язок закріплений у пункті 2.5 Правил дорожнього руху. Якщо ознаки сумнівні, водій може висловити незгоду, проте відмова навряд чи допоможе: закон і практика трактують її як доказ. Тому розумна тактика – ввічливо пройти огляд і зафіксувати дії інспектора на відео, а також просити про свідків або запис процедури.

Законодавчо визначена процедура огляду: спільний наказ МВС і МОЗ №1452/735 описує, як має проводитися тест із використанням сертифікованого технічного засобу (алкотестера) на місці зупинки, або у разі бажання водія – у медзакладі. Огляд має бути зафіксований на відео або проведений у присутності двох свідків; порушення цих вимог може стати підставою для оскарження результатів у суді. Якщо є сумніви щодо приладу, слід вимагати пред’явлення сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку; у разі незгоди з показниками потрібно домагатися направлення до медзакладу – лише медичний висновок є остаточним.

На практиці суди оцінюють не лише факт відмови або проходження огляду, а й дотримання процедури й обґрунтованість дій поліцейського. Якщо огляд проводився з порушеннями або взагалі без реальних ознак сп’яніння, адвокат може довести відсутність складу правопорушення, посилаючись на недотримання процедур, відсутність доказів і наявність відеозаписів чи свідків. Саме тому важливо на місці зупинки діяти обережно: не сперечатися агресивно з інспектором, не відмовлятися автоматично від огляду і, по можливості, одразу контактувати з адвокатом, який підкаже, що підписувати і як убезпечити себе від формальної “відмови”.

Якщо справа вже у суді, адвокат ретельно перевіряє протокол, відео з бодікамери, документи й показання свідків, шукаючи процесуальні недоліки, перевищення повноважень або відсутність об’єктивних ознак сп’яніння. Мета захисника – довести, що протокол складено з порушеннями або що підстави для застосування санкцій відсутні, і домогтися закриття провадження або скасування постанови.

Отже, хоча закон суворо ставиться до відмов від огляду, у водія є інструменти захисту: пройти огляд, зафіксувати процедуру, вимагати документів на прилади та у разі сумнівів звертатися до медзакладу. У разі неправомірних дій поліції оперативний контакт із адвокатом і грамотне судове оскарження дають реальний шанс на скасування постанови.