Пізнавальне

Нові дослідження, представлені на 56-й Місячній і Планетарній науковій конференції, висунули гіпотезу про можливість довготривалого виживання мікроорганізмів у постійно затінених регіонах (PSR) Місяця. Ці регіони — кратери біля полюсів, які ніколи не бачать сонячного світла через незначний нахил осі Місяця. Команда науковців зі США та Канади дослідила умови в кратерах Шеклтон і Фаустіні, де, за певних умов, мікроби можуть зберігатися десятиліттями.

 Основним чинником, що робить PSR сприятливими для збереження мікроорганізмів, є майже повна відсутність ультрафіолетового випромінювання та надзвичайно низькі температури. Хоча в таких умовах мікроби не можуть рости чи розмножуватися, вони здатні залишатися життєздатними у вигляді спор протягом тривалого часу. Органічні молекули, з яких складаються клітини, можуть зберігатися ще довше. Це робить PSR одним із найбільш «захисних» середовищ у Сонячній системі для збереження мікробного життя.

 Водночас ці ж регіони розглядаються як ключові цілі для майбутніх місій NASA в межах програми Artemis — зокрема, для видобутку водяного льоду, який може бути використаний для отримання води, кисню чи палива. Але разом із науковими можливостями виникають і загрози — зокрема, ризик мікробного забруднення з Землі. Роботи можна ефективно стерилізувати, але у випадку з людьми уникнути внесення земних мікроорганізмів буде набагато складніше.

Це може вплинути на точність майбутніх досліджень. Якщо земні мікроби потраплять у зразки водяного льоду, це ускладнить аналіз його походження та складу, а також завадить пошуку потенційних органічних молекул небіологічного походження, таких як ті, що трапляються у кометах. Тому дослідники закликають максимально зберегти PSR у недоторканому стані для подальших наукових досліджень.

 Ще одне запитання — чи могли мікроорганізми потрапити до PSR незалежно від людини. Хоча більшість космічних апаратів падали ближче до екватора, деякі, зокрема LCROSS у 2009 році, навмисно зіткнулися з кратерами поблизу полюсів. Дослідження показують, що мікроби можуть пережити подібні зіткнення в симульованих умовах, а отже, невелика ймовірність природного занесення мікроорганізмів усе ж існує.

Ці результати не тільки підвищують обізнаність щодо питань планетарного захисту, а й відкривають нові перспективи у вивченні Місяця, його геології, історії води та потенційної наявності органіки в одному з найбільш ізольованих і холодних середовищ у всій Сонячній системі.