Пізнавальне

Після того, як я та Олег Береговий подали позови до Окружного адміністративного суду м. Київ про скасування розпорядження О.Л. Горгана, яким він хотів подерибанити 85 млн. грн., що, згідно закону, повинні бути направлені на спорудження соціальних об’єктів в Іванківському районі, користувачі у ФБ почали реагувати - обурення, злість, підтримка, побажання успіху тощо… І тільки один Павло Смовж, редактор «Трибуни праці», зайняв цікаву позицію: нібито і підтримує , але насправді зайняв сторону відповідача ( Київської обласної державної адміністрації). Смовж одразу зосередив акцент на тому, що буцімто позови подані неправильно. Я спробував, як то кажуть, пояснити на пальцях, але нуль на масу – неправильно, і все.

Пишу цей допис не для Павла Смовжа – знаю його давно і достатньо, щоб одразу зрозуміти, в чому ж тут насправді суть. Пишу це для всіх, хто небайдужий до цієї справи.

Смовж так настирливо проводить месидж (посилання) про «неправильний позов» для того, щоб в разі програшу суду ( тобто підкупу суду), народ говорив не про продажність суддів, а про те, що «позовна заява була складена неправильно». Тобто, по суті, готує громадську думку в районі про неминучий ( на його думку – я ж попереджав!) програш не з причини корумпованості українських судів, а тому, що - «позов неправильний». Звісно, робить це він не безкоштовно - коли Смовж робив щось безоплатно?

Питання, яке я підняв, насправді дуже важливе з політичної точки зору – по-суті вже почалася передвиборча кампанія ( як сам Смовж неодноразового говорив про вибори – «жнива») і, отже, ставки доволі високі. Велика, просто величезна, як для району, сума у 85 мільйонів, які тупо хочуть вкрасти. Така сума дозволяє купити перед виборами не одну районну газету, яка дихає на ладан, аби вбити читачам в голову те, що потрібно замовникам. Не хочу тут цитувати псевдо юридичні опуси головреда ТП Смовжа – перечитайте самі його коментарі.

Для решти користувачів ФБ скажу: позовну заяву, як ви всі правильно розумієте, перевіряли не один кваліфікований юрист як з мого боку, так і зі сторони О.Берегового. Те, що сторона відповідача буде нести беліберду про прилеглі території не в юридичному контексті з посиланням на текст закону, а суто в спрощеному розумінні обивателя – це було зрозуміло одразу. А що ще можна говорити? Це так як з будівництвом ТЕС, яку з підприємства енергетики зробили соціальним об’єктом. Також очевидна спроба Смовжа перевести суть судового позову в площину факту ігнорування пропозицій від Іванківського району. По-перше , порядок формування переліку відповідних об’єктів не регламентовано ні законом, ні постановою, ні порядком чи інструкцією тощо – тоді що оскаржувати в суді? По-друге, хто їх бачив, ті пропозиції, хто обговорював, хто надавав їм законність через рішення сесій районної ради та сільських і селищної рад, хто обґрунтовував кошторисну вартість через експертні оцінки? Яка, вибачте, хоч одна владна сволота Іванківського району пальцем поворушила, щоб донести до Київської КОДА перелік необхідних Іваанківському району соціальних об’єктів? Якщо на те пішло, хіба це депутати Костюченко С.Л. та Береговий О.Л. повинні судитися з КОДА – а навіщо тоді все це адміністративне шобло в районі з обслуговуючим апаратом і юристами?

Чи я не правий?

Завтра вийде черговий випуск «Трибуни праці» і побачимо, як буде подана ця тема Павлом Смовжом.

Депутат Іванківської селищної ради Сергій Костюченко