Пізнавальне

У лютому 2014 року влада РФ "провела спеціальну операцію з повернення Криму до складу РФ". Подробиці анексії Криму розповів президент РФ Володимир Путін у фільмі "Шлях на Батьківщину", який вийде в ефірі телеканалу "Росія 1". Точну дату при цьому не вказали, зазначивши, що "скоро".

Увечері 8 березня в ефірі було продемонстровано анонс фільму. У ньому Путін розповів, що вночі проти 23 лютого 2014 року провів нараду з керівниками спецслужб і міністерства оборони, на якому "поставив перед ними завдання врятувати життя президента України", якого, на його думку, "просто знищили б".

При цьому Путін заявив, що російські спецслужби готові були "вийняти" Віктора Януковича "прямо з Донецька, по суші, по морю і з повітря".

"Для порятунку президента України силовики хотіли використати великокаліберні кулемети, щоб довго не розмовляти", - сказав Путін.

"Ми завершили близько 7 години ранку. І, розлучаючись, я всім колегам сказав: ми змушені почати роботу з повернення Криму до складу Росії", - додав він.

Подробиці самої спецоперації в анонсі президент не розкрив. ВІДЕО анонсу:

Нагадаємо, тікаючи з "Межигір'я", Янукович з 21 охоронцем на двох вертольотах вирушив до Харкова, де поїхав в президентську резиденцію - секретний об'єкт, "обкомівську дачу", розташовану в лісопарку. Обслуговчий персонал попередили за дві години до приїзду важливого гостя і змусили покинути дачу. Там Янукович переночував і після обіду з кортежем відправився з резиденції в аеропорт. Вже через годину (22 лютого о 16.00) літак приземлився в Донецьку.

Метою поїздки було дістатися до реактивного літака Falcon і втекти до Москви, повідомляють журналісти. Однак літаку заборонили виліт через відсутність належних документів. Як розповіли очевидці, переляканий Янукович дочекався автомобіля і зник у резиденції Рената Ахметова. Вже вранці екс-президент вирушив у дорогу по Маріупольській трасі. В полеі його чекали кілька дорогих автомобілів і два вертольоти. Було прийнято рішення їхати в Росію через Крим.

23 лютого Янукович заїхав в управління Служби безпеки України (СБУ) в Ялті, де частина держохоронців написала заяви на звільнення. Того ж дня близько опівночі в Козачій бухті Севастополя Януковича зустріли морпіхи 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії, посадили на десантний катер, і вже через добу Янукович добрався до берегів Новоросійська.

Як Путін заперечував анексію Криму: хронологія уточнень

За рік, що минув з початку кримських подій, Путін по-різному описував роль Росії і пояснював причини входження до її складу Криму. Вперше коментуючи події на півострові на зустрічі з журналістами 4 березня в Ново-Огарьово, президент заперечував належність до російських збройних сил "ввічливих людей" і тоді ж казав, що приєднання Криму до Росії не планується.

Серед названих за рік причин - "необхідність захисту російськомовного населення, відновлення історичної справедливості, сакральне значення Криму для Росії".

4 березня 2014 року, зустріч з журналістами в Ново-Огарьово

"Ні, [приєднання Криму] не розглядається. І я взагалі вважаю, що тільки громадяни, що проживають на тій чи іншій території, в умовах свободи волевиявлення, в умовах безпеки можуть і повинні визначати своє майбутнє". "Якщо ми приймемо таке рішення [про використання військ] - тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує хтось із числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми будемо стояти позаду, не попереду, а позаду. Нехай вони спробують стріляти в жінок і дітей!"

18 березня 2014 року, телевізійне звернення президента РФ

"Тим, ​​хто чинив опір путчу, відразу почали погрожувати репресіями та каральними операціями. І першим на черзі був, звичайно, Крим, російськомовний Крим. У зв'язку з цим жителі Криму і Севастополя звернулися до Росії із закликом захистити їхні права <...> Зрозуміло, ми не могли не відгукнутися на це прохання, не могли залишити Крим і його жителів у біді, інакше це було б просто зрадою".

"Перш за все потрібно було допомогти створити умови для мирного, вільного волевиявлення, щоб кримчани могли самі визначити свою долю вперше в історії".

18 квітня 2014 року, пряма лінія з Володимиром Путіним

"Росія ніколи не планувала ніяких анексій і ніяких військових дій у Криму, ніколи".

"От коли виникла саме така ситуація - ситуація з можливими загрозами та утисками, і коли народ Криму почав говорити про те, що він прагне до самовизначення, тоді, звичайно, ми і задумалися про те, що нам робити. І саме тоді, а не якісь там п'ять, десять, двадцять років тому було прийнято рішення про те, щоб підтримати кримчан. Ніхто з членів Ради Безпеки, з якими я обговорював цю проблему, ніхто не заперечував, всі підтримали мою позицію".

"Ні, нічого не готувалося, все робилося, що називається, з коліс, виходячи з ситуації, що реально складається, та вимог поточного моменту, але виконувалося дійсно надзвичайно професійно".

"Наше завдання полягало в тому, щоб забезпечити умови для вільного волевиявлення кримчан. І тому ми повинні були вжити необхідних заходів, щоб події не розвивалися так, як вони сьогодні розвиваються в південно-східній частині України: щоб не було танків, щоб не було бойових підрозділів націоналістів і людей з крайніми поглядами, але добре озброєних автоматичною зброєю. Тому за спиною сил самооборони Криму, звичайно, стали наші військовослужбовці. Вони діяли дуже коректно, але, як я вже сказав, рішуче і професійно".

24 жовтня 2014 року, виступ на засіданні Міжнародного дискусійного клубу "Валдай"

"Бачачи, як розгортаються події, люди в Криму майже відразу взялися за зброю і звернулися до нас з проханням допомогти їм провести ті заходи, які вони мали намір зробити. Не буду приховувати, ми використовували наші Збройні сили для блокування українських військових підрозділів, розквартированих в Криму, але не для того, щоб когось змусити йти на вибори. Та це й неможливо, ви ж всі дорослі люди, розумієте. Як? Під автоматом, чи що, людей поведеш на вибори? Люди йшли на вибори там, як на свято, і всі це знають, і проголосували, навіть кримськотатарське населення".

4 грудня 2014 року, Послання президента Федеральним зборам

"У Криму живуть наші люди, і сама територія стратегічно важлива, тому що саме тут знаходиться духовний витік формування багатоликої, але монолітної російської нації і централізованого Російської держави. Адже саме тут, у Криму, в стародавньому Херсонесі, або, як називали його російські літописці, Корсуні, прийняв хрещення князь Володимир, а потім і хрестив всю Русь <...> Для Росії Крим, стародавня Корсунь, Херсонес, Севастополь мають величезне цивілізаційне і сакральне значення. Так само як Храмова гора в Єрусалимі для тих, хто сповідує іслам чи іудаїзм".

Довідка

З 27 лютого 2014 року російські озброєні військові без розпізнавальних знаків почали блокувати і захоплювати військові, прикордонні й державні об'єкти в Криму.

16 березня в АР Крим і в Севастополі відбувся "референдум", ініційований нелегітимною проросійською владою. На ньому були винесені такі питання: 1) Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації? 2) Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?".

За результатами підрахунку голосів на "референдумі" 96,77% кримчан проголосували за приєднання Криму до Російської Федерації.

Оскільки Конституцією України не передбачено проведення місцевих референдумів та з урахуванням того факту, що референдум в Криму став можливим тільки через вторгнення російських військ, світова громадськість, за винятком Росії, вважає його нелегітимним.

17 березня нелегітимна Верховна Рада Криму проголосила півострів "незалежною суверенною державою - Республікою Крим".

Також парламент Криму змінив назву на "Державна Рада Республіки Крим", встановив кордони республіки, перейшов на російські рублі, московський час і націоналізував українські державні порти та підприємства.

Президент Росії Володимир Путін підписав указ "Про визнання Республіки Крим", відповідно до якого вона визнана незалежною державою.

18 березня Путін та нелегітимна сепаратистська влада Криму підписали договір про приєднання півострова до Росії. Міжнародна спільнота відмовилася визнавати анексію Криму та псевдореферендум в автономії.

Тільки 17 квітня президент РФ визнав участь російських військових у захопленні і відокремленні Криму.

В ЄС прокоментували фільм, в якому Путін визнав, що прийняв рішення про анексію Криму

В Брюсселі Майя Косьянчич, прес-секретар верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні, сказала: "Нам відомо про це. Для нас важлива позиція Євросоюзу, відповідно до якої ми засуджуємо результат цих дій, зокрема незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією. Це було і продовжує залишатися чітким порушенням як Хартії ООН і Гельсінського акту 1975 року про територіальної цілісності держав, так і міжнародних зобов'язань Росії, коли ми говоримо про Україну. Ми не визнаємо це порушення міжнародного права і будемо продовжувати повністю виконувати нашу політику невизнання, в тому числі через запобіжного заходу", - сказала вона.

На запитання з приводу нових санкцій проти Росії Косьянчич відповіла, що коли мова йде про анексію Криму, відповідні санкції вже прийняті.

"Коли ми говоримо про Крим, це дуже специфічний набір заходів. Коли ми говоримо про ситуацію на сході України, це інший набір заходів. Ми чітко сказали, що ми сфокусовані на повному виконанні Мінських домовленостей. Ми робимо все, що можемо, щоб підтримати це виконання, включаючи посилення нашої підтримки ОБСЄ", - підкреслила прес-секретар Могеріні.

Вона також нагадала, що Євросоюз продовжує відстежувати ситуацію, і якщо буде необхідно, готовий вжити таких заходів. "Але на даний момент, якщо ми говоримо про ситуацію на сході України, фокус на виконанні Мінських домовленостей", - підкреслила Косьянчич.