Пізнавальне

Україна досягла прогресу, але ще має виконати визначені рекомендації для досягнення критеріїв із завершення імплементації другої фази Плану дій з візової лібералізації з ЄС.

Про це йдеться у висновках оприлюдненої у п'ятницю 5-ї доповіді Єврокомісії щодо імплементації Україною Плану дій з візової лібералізації, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

"Проведені оцінки засвідчили, що, незважаючи на виключні обставини, у яких нині опинилася Україна, у процесі імплементації критеріїв другої фази плану дій з візової лібералізації був досягнутий вагомий прогрес. Значні зусилля українського керівництва забезпечили чіткі законодавчі засади та зобов'язання до проведення інституційних реформ. Ключовими пріоритетами у процесі сталої імплементації правових й інституційних засад є, в особливості, сфери надання притулку, протидії корупції, організованій злочинності, торгівлі людьми та щодо антидискримінації. Виконання зазначених у доповіді вимог дозволить Україні завершити імплементацію критеріїв другого етапу Плану дій з візової лібералізації", - йдеться у документі.

Єврокомісія продовжить моніторинг процесу та оприлюднить наступну доповідь про прогрес України з візової лібералізації з ЄС наприкінці 2015 року.

Єврокомісія: Київ ще не виконав другий етап "безвізового плану"

Деякі моменти в доповіді Єврокомісії про прогрес імплементації Україною другого етапу плану дій з візової лібералізації викликають в Києві здивування. І не додають оптимізму в очікуванні ризького саміту, що відбудеться 21-22 травня поточного року.

Своєю думкою поділилася заступник міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль.

"На наш погляд, там (у доповіді) є багато того, що викликає здивування в тому сенсі, чому знайшло відображення саме в доповіді щодо безвізового режиму, оскільки воно не було відзначене в плані з візової лібералізації і взагалі не відноситься до питання безвізового режиму", - помітила Зеркаль.

Заступник міністра при цьому визнає, що є, звичайно, питання, які дійсно вимагають рішення усередині країни. Наприклад, питання підключення наших прикордонників до бази даних Інтерполу. За оцінками української сторони, таке підключення, створення робочих місць, коштуватиме приблизно 100 млн грн.

"Ми сподіваємося, що на це знайдуться якісь додаткові гроші з Європи, або що ми якось зможемо розділити ці витрати між українським бюджетом і країнами, або членам (Інтерполу), або ЄС. Оскільки це важливе питання, пов'язане не лише з нашою безпекою, але і безпекою Європейського Союзу", - заявила Зеркаль.

Є, за її словами, питання до того, що досі не вийшла постанова Кабміну, яка нормує видачу внутрішніх паспортів у формі картки.

Дипломат повідомила, що доповідь Єврокомісії українська сторона, нарешті, отримала в четвер. В понеділок у Брюсселі документ обговорюватиметься на рівні високих посадовців.

"З точки зору Берліна, очікування від Риги у нас не занадто високі. Не дуже оптимістичні", - визнала Зеркаль. "Вони (німці) намагаються бути дуже стриманими у своїх планах, коментарях. Берлін відзначив, що дуже складно знайти спільне розуміння серед 28 країн", - додала вона. В цілому, в Німеччині, за переконанням заступника міністра, "з розумінням" відносяться до наших очікувань отримання чіткого сигналу щодо перспективи членства, безвізового режиму. Але при цьому дають зрозуміти, що візові питання - це технічні питання, вони залежать від того, що саме міститься у звіті.

У німецькій столиці заступник голови МЗС України провела зустрічі в офісі федерального канцлера, з політиками, бюрократами, які мають вплив на ухвалення рішень, з депутатами бундестагу, з колегами в МЗС ФРН. Крім того, заступник міністра взяла участь у берлінській конференції "Riga and Beyond", присвяченій питанням подальшого розвитку політики сусідства і східного партнерства, а також в саміті з енергетичної безпеки.

Раніше президент України Петро Порошенко висловив упевненість, що на саміті "Східного партнерства", який пройде в Ризі в травні, буде знайдений формат для впровадження безвізового режиму з ЄС вже з 1 січня.

Зазначимо, президент Порошенко неодноразово заявляв, що очікує від ЄС рішення про надання безвізового режиму для громадян України на Ризькому саміті Східного партнерства.

12 січня 2015 президент першим в Україні отримав біометричний паспорт. "Цей паспорт - це останній крок, який Україна мала зробити, щоб отримати безвізовий режим з ЄС", - сказав він.

У березні міністр закордонних справ України Павло Клімкін також повідомив, що у ЄС є сумніви щодо надання Україні безвізового режиму через конфлікт на Донбасі.

А глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що Україна не отримає безвізовий режим з країнами Євросоюзу на саміті "Східного партнерства" в Ризі в травні 2015 року.