Пізнавальне

За три з половиною роки після початку повномасштабного російського вторгнення солідарність з біженцями з України помітно знижується. Наразі у країні розглядають пропозиції з обмеження захисту для українських громадян. Про це повідомляє швейцарське видання NZZ.

Зазначається, що цього тижня Швейцарська народна партія (SVP) внесла до Національної ради подання про повне скасування статусу захисту S, стверджуючи, що значні частини української території були врятовані від бойових дій і можуть вважатися стабілізованими. Ті, хто дійсно потребує захисту, повинні пройти звичайну процедуру надання притулку в майбутньому, заявив Blick керівник парламентської групи SVP Томас Еші.

 «Дійсно, українські біженці створюють проблеми для кантонів. Їхня кількість залишається практично стабільною або навіть дещо зростає протягом багатьох років. У травні в країні було понад 69 000 осіб зі статусом захисту S. З січня 2025 року було подано близько 3300 нових заяв, тоді як лише близько 2600 осіб повернулися на батьківщину. Для більшості осіб зі статусом захисту S кантони та муніципалітети повинні забезпечити житло — на додаток до місць для всіх інших шукачів притулку. Хоча рівень зайнятості серед українців повільно зростає, дві третини досі не заробляють на життя самостійно», — йдеться у статті.

Торік парламент Швейцарії вже чітко дав зрозуміти, що терпіння закінчується і потрібен жорсткіший підхід. Обидві палати ухвалили пропозицію члена Ради держав від партії Санкт-Галлена Естер Фрідлі, згідно з якою не всі українці повинні отримувати захист. Особи, чиє останнє місце проживання не знаходилося в українських регіонах, які повністю або частково окуповані росією, або в яких «ведуться більш-менш інтенсивні бойові дії», більше не повинні мати права на отримання статусу захисту S. Особи, які вже отримали захист, виключені з цієї зміни. Таке рішення ухвалив парламент.

Тепер Федеральна рада має окреслити критерії, які вона має намір використовувати для розрізнення безпечних регіонів від небезпечних. Вона може прийняти рішення з цього делікатного питання до літніх канікул.

У виданні зауважили, що Швейцарія не буде першою країною, яка обмежить захист для українських біженців. У вересні Норвегія оголосила шість регіонів безпечними, а в січні додала до цього списку ще вісім. Північноєвропейську країну було названо взірцем для Швейцарії під час дебатів у Національній раді в грудні. Люди з цих чотирнадцяти регіонів більше не отримуватимуть автоматично статусу колективного захисту після в’їзду до Норвегії, а повинні будуть подати заяву на отримання притулку.

Однак статус осіб, які вже перебувають у країні, буде автоматично подовжено. Кількість заяв на колективний захист у Норвегії справді зменшилася за останні місяці, хоча ця категорія включає не лише українців.

Два тижні тому Європейська комісія оголосила, що продовжить статус захисту на один рік, до березня 2027 року. Магнус Бруннер, комісар ЄС з питань внутрішніх справ та міграції, наголосив, що рішення про припинення статусу захисту має бути прийняте спільно державами-членами ЄС, зокрема з Україною, щойно ситуація стабілізується. Федеральна рада зайняла аналогічну позицію минулої осені, наголосивши, що Швейцарія повинна діяти у міжнародно скоординованій манері.

 «Обмеження статусу захисту S, таким чином, є, перш за все, сигналом, який сприймається по-різному залежно від точки зору. Однак насправді хід війни має набагато більший вплив на кількість біженців. Яким би не було рішення Федеральної ради, якщо росія досягне успіху у своєму наступі, Європа — а отже, і Швейцарія — повинні будуть готуватися до нового напливу шукачів притулку», — підсумовується у статті.