Пізнавальне

Законом реформується організаційна структура суду, зокрема передбачається діяльність суду у складі Великої палати, двох сенатів та шести колегій.

Верховна Рада ухвалила Закон "Про Конституційний суд України".

За прийняття законопроекту № 6427-д у другому читанні проголосували 245 депутатів, за мінімально необхідних 226..

Законом реформується організаційна структура суду, зокрема передбачається діяльність суду у складі Великої палати, двох сенатів та шести колегій. Голова Конституційного суду, згідно із документом, обирається зі складу суддів КС лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Головою суду вважається кандидат, за якого проголосувала більшість суддів.

При цьому планується зберегти положення діючого закону, що до складу Конституційного суду входять 18 суддів КС.

Велика палата уповноважена розглядати питання щодо відповідності Конституції актів парламенту, президента, Кабінету міністрів України, актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Також палата офіційно тлумачить Конституцію і розглядає конституційність питань, які пропонуються на референдум.

Сенат діє у складі дев'яти суддів КС і розглядає питання щодо конституційності законів України, їх окремих положень за скаргами.

Передбачено, що колегія діє у складі трьох суддів КС. До її повноважень належить відкриття конституційних проваджень за поданнями, зверненнями, скаргами.

Під час обговорення закону депутати виступали з критикою статей закону, що визначають порядок фінансування діяльності суду і суддів. Так, законом визначено, що суддя КС у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 50 відсотків винагороди діючого судді.

Крім того, даним законом вносяться зміни в інші закони, в тому числі до закону про уповноваженого Верховної Ради з прав людини. При цьому своїм рішенням парламент змінив процедуру обрання омбудсмена, закон визначає, що голосування проводиться під час пленарних засідань парламенту бюлетенями для таємного голосування. Ряд депутатів критикували це положення за те, що це несе ризики ліквідації гарантій незалежності та політичної упередженості уповноваженого.