Пізнавальне

Приєднання житлового масиву Гурзуфа до міжнародного дитячого центру "Артек" викликало протест у місцевих жителів. Вони не хочуть залишати свої будинки і переселятися в нове житло, запропоноване їм керівництвом центру. В "Артеку" запевняють, що права жителів не порушуються.

Суперечка через землю

Конфлікт навколо прилеглого до "Артека" житлового масиву Гурзуф площею близько 10 гектарів триває ще з 2014 року. Після незаконної анексії Криму Росією всі землі табору передали у федеральну власність на підставі даних про майнові права дитячого центру в попередні періоди.

Рішення про передачу землі дало можливість керівництву табору розпоряджатися нею на власний розсуд. Це стало причиною невдоволення жителів масиву. Ще у 1971 році Кримський обласний виконавчий комітет прописав співробітників відомого дитячого комплексу в Гурзуфі. За кілька десятиліть вони звели там приватні споруди, приватизували нерухомість, однак право на землю за ними так і не було закріплене.

Зараз жителі Гурзуфа втратили вільний доступ до пляжу "Гурівські камені", де, за їхніми словами, цієї осені має розпочатися будівництво. Тепер, згідно з ініціативи керівництва "Артека", їх чекає переселення в інше місце. Тут же заплановане будівництво котеджів для співробітників дитячого табору.

Місцеві жителі протестують

У кінці червня жителі масиву, в якому на даний момент проживає 1500 осіб, провели акцію протесту. Причому зробити це їм дозволили не в самому Гурзуфі, а в Ялті, оскільки влада селища не погодила проведення пікету.

На ньому близько 250 присутніх виступили проти приєднання масиву до території "Артека" і запланованого переселення. Один із організаторів мітингу, співголова громадського руху з промовистою назвою "Крим наш!" Ігор Баришніков розповів, що для жителів масиву збираються побудувати кілька багатоповерхових будинків на Південному березі Криму. Але деталі та конкретні терміни нікому не відомі. "Нас обурює те, що щодо цієї проблеми не проводилися публічні слухання, нас просто поставили перед фактом і тепер хочуть залишити без житла", - говорить один із учасників мітингу.

Протестувальники у черговий раз висловили невдоволення тим, що у них немає можливості вільно відвідувати пляж "Гурівські камені". Через це вони змушені вирушати до більш віддалених місць відпочинку. Примітно, що наступного дня після протесту в Ялті жителі селища провели стихійні збори на пляжі "Гурівські камені".

Цю акцію приїхали знімати журналісти телеканалу "Крым 24". За словами очевидців, співробітників ЗМІ та кількох протестувальників затримала поліція для надання пояснень. Але на телеканалі сюжет про цю акцію й інцидент так і не показали. У лютому минулого року жителі Гурзуфа вже виступали з відкритим зверненням до президента Росії Володимира Путіна, у якому повідомили "про свавільні дії" керівництва "Артека" в питанні доступу на пляж "Гурівські камені".

А що з житлом?

Рік тому так званий "глава" анексованого Росією Криму Сергій Аксьонов проводив зустріч з обуреними жителями масиву на самому пляжі. Тоді Аксьонов повідомив, що обмеження доступу на пляж пов'язане із заходами безпеки, оскільки тут відпочивають діти, які приїхали до "Артека". "Ми будемо діяти так, щоб кримчанам однозначно тут був вільний доступ, і ніяких проблем у цій частині тут не буде", - заявляв він.

Нині ж влада анексованого Криму не коментує конфлікт довкола земельної ділянки та заплановане переселення жителів масиву. Однак раніше вона дотримувалась позиції, що приватні будівлі на території "Артека" з'явилися незаконно, а їхні власники нелегально підключилися до інженерних мереж, що принесло багатомільйонні збитки.

Директор "Артека" Олексій Каспржак в коментарі журналістам заявив, що претензії жителів масиву необґрунтовані. "Малоповерхове житло на території "Артека" створювалося як службове, там досі проживають колишні співробітники табору і їхні спадкоємці, які не мають законного права на його приватизацію", - заявив Каспржак. Що стосується будівництва нового житла, то, за словами директора табору, його завершать влітку 2017 року. Також буде опрацьоване питання грошових компенсацій для мешканців.