Пізнавальне

Проект змін до Конституції, який був розроблений в Адміністрації президента України, - поки неофіційне бачення команди президента змін, які повинні бути внесені до Основного закону в частині адміністративно-територіального устрою. Конституційна комісія, сформована президентом, повинна взяти до уваги бачення гаранта і "на виході" видати компромісний варіант змін. Про це пише "Главком".

Проект нової Конституції, який потрапив у розпорядження видання, - не перша ініціатива команди глави держави. Влітку минулого року на розгляд парламентських фракцій було передано проект змін до Основного закону.

Автори документа акцентували увагу на диференціації повноважень між президентом, парламентом і урядом у питаннях призначення та звільнення силовиків, РНБО, голови Нацбанку. У розділі місцевого самоврядування пропонували провести адміністративно-територіальну реформу, скасувавши поняття областей і утворення "регіонів". Зараз акценти розробників змін помінялися. У проекті змін йдеться про реформу місцевого самоврядування, радикальні зміни адміністративно-територіального устрою.

Глава фракції "Самопоміч" в парламенті Олег Березюк підтвердив наявність такого проекту, але уточнив, що цей варіант Основного закону далеко не єдиний у розпорядженні Конституційної комісії.

"Йде важка робота", - зазначив він.

Глава парламентської фракції, яка входить до коаліції, висловив сподівання, що до завершення другої сесії в середині червня депутати запустять процедуру ухвалення змін до Основного закону.

Отже, проект змін до Конституції передбачає радикальну зміну адміністративно-територіального устрою, основа якого укрупнення територіальних громад. За задумом авторів змін, в Україні мають бути створені повіти, волості і регіони, де волость - це адміністративно-територіальна одиниця з одним або декількома поселеннями міського чи сільського типу. У той час як повіт - проміжна (субрегіональна) адміністративно-територіальна одиниця, що складається з волостей.

"Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на принципах ... повсюдності і здатності місцевого самоврядування", йдеться в проекті ст. 132 документа. Тобто буде реалізовуватися принцип укрупнення по здатності адміністративно-територіальної одиниці саму себе забезпечувати.

Простими словами, мова йде про злиття населених пунктів в одну адміністративно-територіальну одиницю за принципом самодостатності: одна місцева рада на кілька населених пунктів, здатних утримати одну школу, лікарню і т.д. Для цього будуть вноситися зміни і в принципи формування місцевих (нині - районних і обласних бюджетів).

Про реальність втілення цього сценарію реформи говорять події, про які стало відомо виданню. За інформацією джерел, керівники районів у Київській області вже довели до голів сільських рад плани про укрупнення. При цьому втілити реформу пропонується руками самих місцевих громад, яким поставлено завдання визначити яким чином вони готові об'єднуватися.

Глави сіл та містечок повинні провести обговорення з сусідами і дійти згоди у питанні, який саме населений пункт стане центром майбутньої адміністративно-територіальної одиниці. При цьому слово "повіт" в інструкціях вищого керівництва місцевим головам поки не звучало.

Про окупований Севастополь

Регіонами України будуть називатися Автономна Республіка Крим, області, Київ, Севастополь. На відміну від нинішньої Конституції перелік областей, або регіонів відсутній, що не виключає укрупнення нинішніх областей за рахунок сусідніх.

Відсутнім буде в тексті Конституції і особливий статус Севастополя. Цей статус, по суті, пропонують перенести в перехідні положення, фактично визнавши, що вирішити питання окупованого міста поки немає ніякої можливості.

"До припинення перебування іноземних військових формувань в Севастополі, його статус і особливості функціонування місцевого самоврядування та здійснення виконавчої влади визначаються законом", - йдеться в документі.

Переділ повноважень

На тлі розмов про децентралізацію влади з боку Петра Порошенка вплив глави держави в разі втілення запропонованої реформи на місцеву владу посилиться. Наприклад, глава держави, відповідно до наведеного проекту змін до Конституції, отримає право зупиняти повноваження виборних органів місцевого самоврядування, якщо вони вийдуть за межі своїх повноважень, говориться в п.21-1 ст. 106 проекту змін до Конституції. Однак нічого не сказано про те, як президент буде визначати ці межі, в якому випадку дії органів місцевого самоврядування вважати порушенням закону, а в якому - ні. Таким чином президент матиме механізм запуску дострокових виборів через сто днів "з дня виникнення підстав для їх проведення".

До речі, якщо зараз місцевих депутатів громадяни України обирають на 5 років, то проект Основного закону пропонує скоротити цей термін до 3 років. При цьому "громадам волостей гарантується відповідно до закону представництво в раді повіту та області, до яких вони належать".

Щоб влада глави держави в регіонах не виглядала монопольною, законодавці пропонують ввести в Конституцію поняття "державного чиновника", який повинен замінити нинішніх глав державних адміністрацій. Призначати і звільняти чиновників буде Кабінет міністрів.

"Державний чиновник центрального повіту області одночасно виконує функції державного чиновника області в межах, визначених законом", - йдеться в документі.

За дорученням Кабінету міністрів чиновники на місцях мають організовувати "державні інспекції" для контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. У разі виявлення порушень закону з боку органів місцевого самоврядування чиновник матиме повноваження зупиняти його рішення з одночасним зверненням до суду, йдеться в статті 144.

Нагадаємо, Верховна Рада постановою від 21 лютого 2014 року визнала чинною на території України Конституцію в редакції 2004 року.

27 червня того ж року президент України Петро Порошенко зареєстрував у парламенті проект змін до Конституції.

3 березня 2015 року президент України підписав указ про створення Конституційної комісії як спеціального допоміжного органу при президентові України.

31 березня був затверджений персональний склад комісії.

Головою Конституційної комісії є голова ВР Володимир Гройсман, заступниками - суддя Європейського суду з прав людини у відставці, доктор юридичних наук, професор Володимир Буткевич і професор кафедри галузевих правових наук Національного університету "Києво-Могилянська академія", кандидат юридичних наук, професор Віктор Мусіяка. Секретар Конституційної комісії - заступник голови Адміністрації президента України Олексій Філатов.

До складу комісії входять, зокрема, три президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко. Також - лідер фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко і лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко.

Гройсман вважає, що зміни до Конституції мають бути внесені до жовтня 2015 року.