Пізнавальне

В останній день щорічної сесії парламент Китаю затвердив резонансний закон “Про сприяння етнічній єдності та прогресу”, який докорінно змінює державну політику щодо 55 національних меншин країни. Документ, за який проголосували 2 756 делегатів (лише троє виступили проти), спрямований на формування єдиної ідентичності з комуністичною партією Китаю (КПК) у центрі.

Нові правила, що набудуть чинності 1 липня, фактично витісняють мови нацменшин на периферію. Відтепер мандаринська є базовою мовою викладання в усіх школах та єдиною мовою офіційного діловодства. Навіть у місцях, де дозволено спільне використання діалектів, державна мова повинна мати “пріоритет у розміщенні, порядку та подібних аспектах”.

Крім того, закон вимагає від релігійних громад дотримуватися курсу на “синізацію” – приведення вірувань у відповідність до китайської культури та ідеології КПК.

Експерти вбачають у цьому кроці спробу остаточного поглинання тибетців, уйгурів, монголів та інших груп ханьською більшістю, яка становить понад 91% населення.

    “Закон чітко дає зрозуміти, що в КНР часів Сі Цзіньпіна неханьські народи повинні робити більше для інтеграції з ханьською більшістю і, перш за все, бути лояльними до Пекіна”, – зазначив професор Корнелльського університету Аллен Карлсон.

Окремий розділ документа присвячений “соціальній стабільності” та боротьбі з сепаратизмом. Будь-які дії, що ставлять під сумнів проголошену “єдність”, тепер можуть переслідуватися як кримінальні злочини. Державні медіа, зокрема China Daily, відкидають звинувачення в пригніченні нацменшин, стверджуючи, що закон лише допомагає меншинам долучитися до економічного розвитку країни.

Проте правозахисники застерігають, що нова правова база робить культурне самозбереження майже неможливим, ставлячи під загрозу традиції народів, які населяють багаті на ресурси прикордонні регіони Китаю.

    Поки війна в Ірані провокує стрімке зростання цін на нафту, один ринок демонструє несподівану стійкість. Мова про Китай — найбільшого у світі імпортера сирої нафти. Китайські акції з початку конфлікту впали менше, ніж світові акції, юань стабільно тримається відносно долара, а дохідність державних облігацій майже не змінилася. Усе разом свідчить про дивовижну стійкість у кризі, котра, на перший погляд, мала б зробити країну вразливою.
    Китайський уряд підготував новий п’ятирічний план розвитку на 2026–2030 роки. Як вказують у Службі зовнішньої розвідки України, за стратегічну мету ставлять технологічний прорив.