Пізнавальне

Кава може бути корисною, а може і шкодити. Немає універсального правила, скільки пити кави і, як вона, потім вплине на здоров'я.

Якщо каву вживати помірно, заради задоволення, а не для стимуляції мозку, то вона буде корисною, пише в.о. голови міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун в Facebook.

Кава містить кофеїн та низку поліфенольних сполук та ефірних олій. Саме фенольні сполуки передусім зумовлюють корисний вплив кави на здоров'я. Вони діють як антиоксиданти. Поліфеноли кави та кофеїн впливають на інші біохімічні процеси і на те, як нейрони спілкуються між собою.

"У 2016 році каву виключили із переліку потенційно канцерогенних сполук, і внесли до списку речовин з протипухлинною дією. Зараз каву визнають як елемент здорового раціону" - каже Супрун.

Кава добре впливає на різні процеси в організмі. Зокрема, покращує стан вистилки кровоносних судин і тим самим зменшує ризик атеросклерозу; на 40% зменшує ризик раку печінки у людей-носіїв вірусу гепатиту С, зменшує прояви викликаного алкоголем панкреатиту, у деяких людей кава на 18-60% зменшує ризик розвитку хвороби Паркінсона. Любителі кави рідше хворіють на діабет, а в людей, які швидко руйнують кофеїн тобто "кава на них не діє" цей напій знижує розвиток серцево-судинних хвороб. Більш відомим ефектом кави є збільшення сфокусованості, боротьба з сонливістю та покращення настрою.

"Кофеїн, як і ліки та стероїдні гормони, проходить знешкодження в печінці. Ферменти , які це роблять, в різних людей працюють по-різному. Якщо у вас гени "потужних" цитохромів, то кава на вас майже не буде діяти, і можна пити багато. Власники "повільних" цитохромів довго знешкоджують кофеїн, тож він діє довше і сильніше, та викликає тахікардію, гіпертензію, біль в серці, тривожність і порушення сну".

Кава активує симпатичну нервову систему, в когось сильніше, в когось слабше. Є й інші гени, що зумовлюють чутливість до кави.

"Якщо кава на вас сильно діє, від неї калатає серце, вам тривожно, пересихає в роті і пропадає сон - не пийте каву. Саме вам вона шкідлива. Інший варіант - декофеїнізована кава, що має антиоксиданти, але не має кофеїну", - зазначає Супрун.

А ще, кава викликає залежність.

"Спершу від кави добре: вона викликає викид дофаміну, серотоніну та ендорфінів — нейромедіаторів, що залучені у відчуттях задоволення, бадьорості чи радості. Кава може і викликати умовний рефлекс самим лише ароматом чи контекстом споживання.

Головний молекулярний механізм дії кави — це блокування аденозинових рецепторів в мозку. В результаті кофеїн "гальмує гальмування", і мозок продовжує вивільнення нейромедіаторів збудження: норадреналіну, глутамату, ацетилхоліну. Але вічно так тривати не може. Нейромедіатори закінчуються, починають діяти інші механізму відчуття втоми та виснаження, а мозок збільшує кількість аденозинових рецепторів. В результаті, щоб їх всі заблокувати, слід вжити ще більше кави. Тривожність зростає, але кава не збуджує мозок". - каже Супрун.

Вона радить, зробить кількатижневу перерву і не пити каву. Після цього кількість аденозинових рецепторів зменшиться до звичного рівня.

Крім того, кава шкодить, якщо її поєднують з солодощами або молоком. Каву краще запивати водою, пити без цукру і смаколиків чи молока. Але чітких рекомендацій, скільки пити кави щодня - немає.

"Однієї поради не існує, навіть генетичні тести не можуть врахувати всіх нюансів, а їх багато. Ви маєте спиратися на свої відчуття від кави. Якщо вона на вас "не діє", то можете пити еквівалент до 6 порцій еспресо на день. Якщо кава вас надто збуджує, то вживайте не більше порції на день".