Пізнавальне

В останні роки обсяг криптоактивів, пов’язаних з ними продуктів та послуг швидко збільшується. Крім того, зростають їхні взаємозв’язки із регульованими фінансовими системами. Директивним органам проблематично контролювати ризики, які генеруються цим сектором, що розвивається, в якому багато видів діяльності не регулюються. Фактично, вважають аналітики, ці ризики для фінансової стабільності незабаром можуть набути системного характеру в деяких країнах. Відтак дозріла до розв’язання проблема узгодження заходів регулювання. Про це повідомляє МВФ.

Глобальне регулювання криптоактивів повинно мати комплексний, послідовний та узгоджений характер.

Ми вирішили розкрити проблему неузгодженості заходів регулювання, яка, як вважають аналітики МВФ, може сприяти виникненню потоків капіталу, що потенційно порушує рівновагу системи.

Проблема рівноваги у системі

Хоча ринкова капіталізація обсягом майже 2,5 трлн доларів США свідчить про суттєву економічну вартість технологічних інновацій, що лежать в основі, таких як блокчейн, в умовах завищення вартості активів вона також може відображати недостовірну інформацію. Так, серед перших реакцій на появу штаму «омікрон» був розпродаж значного обсягу криптоактивів.

Інвестори в криптоактивів отримують прибуток, але також стикаються з високою волатильністю цін.

Ризики для фінансової системи, що створюються криптоактивами

Визначення вартості є не єдиною проблемою в екосистемі криптоактивів: труднощі для регулюючих органів та компаній створюють ідентифікацію, моніторинг та управління ризиками. Сюди входять, наприклад, операційні ризики та ризики для фінансової сумлінності, створювані біржами криптоактивів та гаманцями, захист інвесторів та питання недостатності резервів та неточного розкриття інформації щодо деяких стейблкоїнів. Крім того, в країнах з ринком, що формується, і країнах, що розвиваються, поява криптоактивів може прискорити явище, яке у МВФ назвали «криптоїзацією», коли ці активи замінюють національну валюту й обходять заходи валютного контролю та заходи з управління рахунком операцій з капіталом.

Такі ризики наголошують на необхідності всеосяжних міжнародних стандартів, які повніше зачіпають ризики для фінансової системи, створювані криптоактивами, пов’язаними з ними екосистемами та операціями з ними, але при цьому забезпечують сприятливі умови для корисних продуктів, пов’язаних з криптоактивами, та додатків для роботи з ними.

У рамках своєї координуючої ролі Рада з фінансової стабільності має розробити основу, яка включає стандарти регулювання криптоактивів. Її метою має стати забезпечення комплексного та узгодженого підходу до управління ризиками для фінансової стабільності та поведінки на ринку, який може послідовно застосовуватись у різних юрисдикціях, і при цьому зведення до мінімуму можливостей для регулятивного арбітражу або перенесення діяльності в юрисдикції з менш суворими вимогами.

Міжсекторальний та транскордонний характер сфери застосування криптоактивів обмежує ефективність національних підходів. Країни вдаються до різних стратегій, і існуючі закони та нормативні акти можуть не дозволяти впровадити національні підходи, які охоплюють всі елементи цих активів. Важливо відзначити, що багато постачальників послуг, пов’язаних із криптоактивами, працюють у різних країнах, і це ускладнює завдання нагляду та правозастосування. Неузгодженість заходів регулювання може сприяти виникненню потоків капіталу, які потенційно порушують рівновагу в системі.

Організації, які встановлюють стандарти, у яких перебувають різні товари та ринки, надали рекомендації різних рівнях. Наприклад, цільова група фінансових заходів випустила рекомендації щодо застосування підходу, заснованого на обліку факторів ризику, для зниження ризиків для сумлінності фінансових операцій, створюваних віртуальними активами та постачальниками пов’язаних з ними послуг.

Заходи, які вживаються іншими організаціями, що встановлюють стандарти, варіюються від загальних принципів щодо деяких видів криптоактивів до зниження ризиків відкритих позицій регульованих організацій та створення мереж обміну інформацією. Попри їх корисність, ці заходи не достатньо спрямовані на створення глобальної основи для управління ризиками для сумлінності фінансових операцій, цілісності ринків та фінансової стабільності, а також захисту прав споживачів та інвесторів.

Забезпечення регулювання на глобальному рівні

Глобальна нормативна основа має забезпечувати рівні умови по всьому спектру діяльності та ризиків. У МВФ вважають, що вона, наприклад, повинна включати такі три елементи, зокрема, постачальники послуг, пов’язані з криптоактивами, які виконують критично важливі функції, повинні отримувати ліцензії та дозволи. Вони будуть поширюватися, серед іншого, на зберігання та передачу резервів та активів, розрахунки за ними та їх відповідальне зберігання, аналогічно чинним правилам для постачальників фінансових послуг. Критерії для видачі ліцензій та дозволів мають бути чітко сформульовані, відповідальні офіційні органи чітко встановлені, а механізми координації між ними чітко визначені.

Також вимоги мають бути адаптовані до основних варіантів використання криптоактивів та стейблкоїнів. Наприклад, вимоги до інвестиційних послуг та продуктів повинні бути ідентичні вимогам до брокерів та дилерів з цінних паперів, нагляд за якими здійснює регулятор з цінних паперів. Вимоги до платіжних послуг та продуктів мають бути ідентичним вимогам до банківських депозитів, нагляд за якими здійснює центральний банк або відомство з нагляду за платежами. Незалежно від того, яким відомством спочатку схвалюються послуги та продукти, усім органам нагляду, від центрального банку до регуляторів з цінних паперів та банківської діяльності, необхідно узгоджено працювати над усуненням різних ризиків, пов’язаних з різноманітними та мінливими варіантами використання.

І третє, офіційні органи повинні пред’являти чіткі вимоги до регульованих фінансових організацій щодо їх відкритих позицій та операцій із криптоактивами. Наприклад, відповідні органи регулювання банківської діяльності, операцій з цінними паперами, діяльності страхових компаній та пенсійних фондів повинні передбачити вимоги щодо капіталу та ліквідності та ліміти відкритих позицій з різних видів цих активів, а також вимагати проведення оцінок кваліфікації інвестора та ризиків. Якщо регульовані організації надають послуги з довірчого зберігання, слід пояснити вимоги з метою врахування ризиків, пов’язаних з цими функціями.

Деякі країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються, стоять перед більш безпосередніми та гострими ризиками заміщення валюти криптоактивами — так званої криптоїзації. Зважаючи на загрозу криптоїзації, необхідно вдосконалити заходи з управління потоками капіталу. Це пов’язано з тим, що застосування діючих інструментів регулювання для управління потоками капіталу може бути утруднено, коли вартість передається через нові інструменти, нові канали та нових постачальників послуг, які не є регульованими організаціями.

Міжнародне співробітництво та кооперація украй необхідні для подолання технологічних та правових труднощів, а також труднощів у сфері регулювання та нагляду. Впровадження комплексного, послідовного та узгодженого підходу до регулювання криптоактивів є надзвичайно важким завданням. Однак якщо ми зараз почнемо її реалізацію, то зможемо досягти мети підтримки фінансової стабільності, при цьому вигравши від тих переваг, які надають технологічні інновації, що лежать в основі.

Не виключено, що криптоактиви докорінно змінять міжнародну валютно-фінансову систему. У МВФ розробили стратегію для продовження виконання свого мандата в цифрову епоху. Фонд буде тісно співпрацювати з Радою фінансової стабільності та іншими членами міжнародного співтовариства регулюючих органів у розробці ефективного підходу до регулювання криптоактивів.